Історична цінність під горою мотлоху: які стародруки знайшли на Черкащині. ФОТО. ВІДЕО

Черкащанин випадково викопав біля власного будинку рідкісну історичну знахідку. Знайдене одразу відніс у краєзнавчий музей. Коли фахівці відкрили книги, були шоковані. Сотні років під землею були закопані справжні історичні скарби.

Про це повідомляє 24-й Канал.

 

Тимофій Назаренко нещодавно купив будинок. Він саме прибирав купи сміття, коли натрапив на невідомий ящик. У купі мотлоху ніяк не очікував знайти книги, датовані XVII століттям.

"В ящику знайшов книжки. Спочатку подумав, що то якась цінність. Потім вони були мокрі, думаю, покладу їх до дровника. Акуратно поклав їх між сухих дров, щоб воно підсохло і забув щасливо на декілька років", — розповів місцевий житель Тимофій Назаренко.

 

Працівники Черкаського краєзнавчого музею навіть не очікували, що книги матимуть таку історичну цінність. Виявилось, що чотири стародруки з'явилися ще у 1646 році.

Ці книги вони, як настанови, розповіді, підручник. Бо ми вчора відкрили випадково і там було написано як себе вести, як вчитися, – пояснила заступниця директора Черкаського обласного краєзнавчого музею Тетяна Григоренко.

Три рукописи написані від руки, а одна книга надрукована – це релігійні стародруки церковнослов'янською мовою.

Краєзнавець Сергій Ганницький впевнений, що ці книги належали шеститисячній релігійній громаді, яка в той час жила на території Черкас. Вони продовжували церковні ритуали навіть при радянській владі, яка переслідувала вірян. Можливо, саме тому книги і закопали.

"Вони зазнавали з боку офіційної влади переслідувань і, можливо, здійснювали свої якісь там заходи утаємничено, для певного кола. І хтось ці книги зберігав", – додав краєзнавець Сергій Ганницький.

Детальніше про стародруки, їх цінність та походження стане відомо під час майбутньої реставрації.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.