Позов Медведчука щодо книги про Стуса є спробою утиску свободи слова. ЗАЯВА

Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів прокоментувала спробу Віктора Медведчука заборонити розповсюдження книги "Справа Василя Стуса"

Текст заяви УАВК поширила у Facebook Юлія Орлова – директорка видавництва Vivat, що випустило книжку.

Наводимо цей текст у повному обсязі.

"Захищаючи свободу слова та друку в Україні, Правління ГС "УАВК" заявляє:

1. Правління Асоціації підтримує позицію видавництва Vivat в усіх питаннях, пов'язаних із позовом Віктора Медведчука через книжку Вахтанга Кіпіані "Справа Василя Стуса".


2. Український книжковий ринок, письменники, журналісти та публіцисти не мають підпадати під політичну цензуру, а їхня робота не може слугувати інтересам окремих політичних діячів чи посадовців.


3. Позов Віктора Медведчука є спробою утиску свободи слова в Україні. В умовах незрілої судової системи він може стати негативним прецедентом, що обмежуватиме творчість авторів при створенні інших біографічних, історичних та публіцистичних творів.

 
юлія орлова, facebook

4. Правління ГС "УАВК" звертається до літературної і культурної спільноти, до творчих союзів та громадських організацій із закликом підтримати Видавництво Vivat у справі, що стосується книжки Вахтанга Кіпіані "Справа Василя Стуса".

Позиція Асоціації – це єдність у питаннях захисту свободи слова та вільної творчості в Україні.

Готуємось до розгляду справи та віримо у справедливий український суд".

Нагадуємо. 29 вересня головний редактор сайту "Історична правда" Вахтанг Кіпіані повідомив на своїй facebook-сторінці, що отримав позов від Віктора Медведчука.

Позивач вимагає заборонити розповсюдження (продаж) книжку "Справа Василя Стуса" у будь-якій формі і на будь-якій території. 

Позов поданий на захист честі, гідності та ділової репутації та  вимагає спростування недостовірної інформації. Суд призначений на 2 жовтня. 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.