В окупованому Криму знищують стародавнє мусульманське кладовище

Російська Федерація знищує стародавнє мусульманське кладовище в окупованому Криму.

Про це повідомляє УНН із посиланням на прес-службу міністерства з питань окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб.

 

"На місці мусульманського поховання у зниклому с. Унгут Кіровського району тимчасово окупованого Криму проводяться будівельні роботи, пов'язані з прокладанням водогону з північних районів Криму в Керч.

Ймовірно, що у ході підготовчих робіт до прокладення водогону на місці поховання проводяться "археологічні розкопки", при цьому мусульманські поховання окупаційна влада намагається представити як "древньо-скіфські захоронення", - йдеться в повідомленні.

З огляду на ситуацію що склалася, місцеві мешканці звернулися до органів окупаційної адміністрації з вимогою обійти кладовище під час спорудження водогону.

Окупаційна адміністрація РФ в Криму послідовно намагається наростити обсяги водозабору з місцевих джерел, що створює серйозні довготривалі ризики для екології Криму.

На даний момент вже спостерігаються негативні наслідки нарощування обсягів водозбору: погіршення якості підземних вод, засолення ґрунтів, тощо.

"МТОТ заявляє про неприпустимість руйнування поховань, культових об'єктів, об'єктів історичної спадщини на тимчасово окупованій території України. Неспроможність держави-окупанта забезпечити базові потреби населення не може бути виправданням подібного варварства", - йдеться в повідомленні.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.