Державний архів Рівненщини отримав грант від Українського культурного фонду

Кошти підуть на реалізацію проєкту «Модерний архів».

Ініціатива спрямована на поліпшення доступу до архівної інформації запитувачів – дослідників, заявників, викладачів, студентів, людей з інвалідністю. Окрім того, проєкт допоможе покращити зберігання документів Національного архівного фонду, повідомляє видання "ВСЕ" із посиланням на Рівненську ОДА.

 
Фото ілюстративне

"Реалізація програми передбачає оцифровування документальної інформації, модернізацію читальної зали, удосконалення вебсайту, майстер-класи з пошуку архівної інформації "Вивчаймо історію роду разом" тощо.

Зокрема, у рамках проєкту передбачено оцифрувати півтисячі одиниць зберігання або 5 тисяч аркушів документів за 1781-1939 роки", - розповідає директор архіву Олег Дзецько.

Передусім оцифрованими будуть найбільш запитувані на сьогодні документи, в яких міститься генеалогічна інформація – ревізькі казки, метричні книги, сповідні відомості.

В свою чергу начальниця одного із підрозділів архіву Людмила Леонова розповіла про перетворення, що чекають на читальну залу установи:

"Тут створять місця для роботи дослідників, встановлять екран та проектор для демонстрації виставок та оглядів документів, проведення майстер-класів з пошуку архівної інформації та навчань з архівної справи і діловодства".

Вебсайт архіву передбачається створити на новій платформі, а це сприятиме його більшій функціональності та доступності роботи з документами для людей незалежно від місця проживання.

За час проєкту фахівці архіву проведуть чотири майстер-класи з пошуку архівної інформації.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.