Спецпроект

Незабаром почнеться показ фільму Агнешкі Голланд про Голодомор

На офіційній facebook-сторінці фільму «Ціна правди» з’явилася інформація про початок показу та постер для українського прокату.

"Нагадуємо, що стрічка розповідає історію Гарета Джонса — молодого амбітного журналіста, який у 1933 році вирушив до Радянського Союзу, щоб викрити правду про злочини сталінського режиму та Голодомор в Україні", — ідеться в повідомленні на офіційній facebook-сторінці фільму "Ціна правди".

Фільм заснований на реальних подіях.

Джонс кілька разів відвідував СРСР на початку 1930-х років, коли тривала політика форсованої колективізації.

Після повернення на Захід Гарет Джонс у серії статей для газет Manchester Guardian і The New York American описав усі подробиці масових смертей від сталінського штучного голоду в Україні.

Джонс був одним із перших, хто розповів про штучний голод у західній пресі.

Фільм зняла польська режисерка Агнешка Холланд, голова Європейської кіноакадемії, номінантка кінопремій "Оскар" і BAFTA. Зйомки проходили в Україні, Польщі та Шотландії (Велика Британія).

В український прокат фільм вийде під назвою "Ціна правди" 28-29 листопада.

Світова прем'єра стрічки відбулася на Берлінському кінофестивалі в лютому 2019 року. Головну роль виконав Джеймс Нортон, відомий за фільмами "Війна і мир", "Щаслива долина" і "МакМафія".

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.