Спецпроект

АНОНС: Велике ліонське брехло. Лекція про візит Ерріо під час Голодомору

Видавництво «Темпора» і Книгарня "Є" запрошують на п'яту зустріч Історичного лекторію «A posteriori».

Про це інформує facebook-сторінка Книгарні "Є".

Цього разу спікеркою буде Ірина Дмитришин . Говоритимемо про Україну 1933 року очима західного політика.

Едуард Ерріо, французький політичний діяч першого плану (прем'єр міністр у відставці, мер Ліона, лідер партії радикал-соціалістів), відвідав Радянський Союз у серпні-вересні 1933 року.

Кілька днів він перебував в Україні: у Одесі, Києві і Харкові, Запоріжжі.

Ерріо відвідав колгосп у Біляєвці, оглянув Дніпрельстан, Харківський тракторний завод, колонію Макаренка, мав численні зустрічі і банкети.

 
Більше про Едуарда Ерріо читайте у публікації Олександра Зінченка

Візит був підготовлений у найменших деталях радянськими службами. НКВД поставився із особливою увагою не тільки до маршруту та організації, але і проаналізували особисті вади високого гостя, його оточення й смаки.

Тому враження Ерріо перевершили всі сподівання очільників СРСР.

Чи можна пояснити такий успіх лише зусиллями спецслужб, які створили навколо Ерріо справжній кордон, унеможливлюючи будь-які непередбачувані й випадкові контакти, неприглядні картини?

Основна увага доповіді буде приділена відвіданням колгоспів, організованих з метою заперечити чутки про голод, які ширилися світом.

Що бачив і чого не побачив Едуард Ерріо? І головне, чому він погодився відіграти роль оспівувача Радянського Союзу, додавши свій голос до заперечень Голодомору в Україні у 1932–1933 роках?

Доповідь базується на документальному есеї авторки "Подорож Едуарда Ерріо", який вийшов у Франції у листопаді 2018 року.

 

Ірина Дмитришин – завідувачка кафедри українських студій в Інституті Східних Мов і Цивілізацій, Париж. Авторка монографій, присвячених Григорію Орлику (2005) та подорожі Едуарда Ерріо до України у 1933 році (2018), упорядниця Меморандумів Григорія Орлика (2017). Перекладачка українських сучасних авторів французькою мовою.

Модерує Ольга Петренко-Цеунова.

Час: 4 вересня, 18:30.

Місце: Книгарня "Є", вул. Лисенка, 3.

Вхід вільний.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.