Як шістдесятники вплинули на здобуття Незалежності – в Києві відбувся круглий стіл. ФОТО

Напередодні Дня Незалежності України 23 серпня 2019 року у День національного прапора в Музеї шістдесятництва відбувся круглий стіл «Роль шістдесятництва у здобутті незалежності України».

Про це повідомляє Український інститут національної памяті.

 

Серед низки цікавих доповідей варто особливо відзначити виступи активних учасників тих подій, будівничих незалежності України: Богдана Гориня (тема доповіді: "Від національно-культурного руху до руху опору"); Олеся Шевченка (тема доповіді: "Правда і міфи про здобуття української незалежності"), а також Голови Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих, дружини політв'язня Івана Сокульського Орини Сокульської (тема доповіді "Жертовність і героїзм видавців незалежних українських мистецько-політичних журналів 1980-х років").

 

Своїми спогадами про співпрацю українських борців за незалежність з литовським "Саюдісом" поділилась очільниця Союзу українок з США Людмила Вусик (тема доповіді: "Мій шлях із українськими шістдесятниками").

 

Модератором круглого столу була завідувач Музею шістдесятництва Олена Лодзинська, яка також виголосила доповідь на тему: "Шістдесятники у національно-визвольному русі України другої половини ХХ століття".

Наступного дня 24 серпня 2019 р. більшість учасників круглого столу окремою колоною взяли участь у параді до Дня Незалежності.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.