Багатогранний учений. УІНП привітав із Днем Незалежності роликом про автора Державного Гімну. ВІДЕО

До Дня Незалежності України Інститут національної пам’яті спільно з Bober Studio Film презентує яскравий ролик про Павла Чубинського, який демонструє усю багатогранність таланту вченого.

Цього року Україна відзначила 180-річчя з дня народження відомого фольклориста, етнографа і громадського діяча Павла Платоновича Чубинського. 

Більшості він відомий як автор тексту Гімну "Ще не вмерла Україна". Але для своїх сучасників він був передусім невтомним дослідником українських звичаїв, традицій, культурної спадщини нашого народу.

"Цей рік багатий на ювілеї історичних особистостей, які допомогли українцям утвердитися як нації. Імена Івана Мазепи, Симона Петлюри та Степана Бандери досі для імперської Росії є уособленням вільного українського духу. Павло Чубинський теж належить до цієї когорти. Його сім томів "Трудов этнографическо-статистической экспедиции в Западно-русский край" переконливо засвідчили самобутність українського народу в той час, коли Росія намагалася переконати, що українців як таких ніколи "не було, не має і бути не може", - зазначив голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

Ролик вийшов у серії "Люди епохи", започаткованої Українським інститутом національної пам'яті. Раніше у цій серії вийшли відеоролики до ювілеїв Людмили Старицької-Черняхівської, Євгена Сверстюка, Симона Петлюри, Івана Мазепи та 1000-ліття початку князювання Ярослава Мудрого.

Завантажити відеоролик у якості для перегляду та поширення можна тут.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.