Самотній замок бажає познайомитися. У Tinder. Відео

В Україні стартувала благодійна ініціатива з привернення уваги до забутих замків, які потребують збереження.

Про це пише "Україна Молода".

 
Палац Бадені у Коропці

Місія проекту "Одинак шукає музу" від благодійного фонду "12 Вартових" — зібрати кошти на відбудову 12 унікальних будівель.

Серед них – Свіржський, Поморянський, Микулинецький замки, палаци у Коропці та Шарівці.

"У додатку для знайомств Tinder днями виникли незвичайні профайли: серед дівчат та хлопців, які шукають собі пару, з'явились замки-одинаки. "Самотність руйнує. Саме тому вони там, де люди максимально відкриті до нових знайомств", — пояснюють ініціатори проекту.

 
Палац у Шарівці

Благодійний фонд "12 Вартових" має на меті зібрати кошти на відбудову 12 замків України. Кожний із них — унікальна частинка історії Європи та України: найстаріший побудований в XI століття.

"Тут жили королі та графи, вирішувалась доля європейських держав, збирались коштовні бібліотеки та колекції витворів мистецтва, але тепер кожен з них покинутий. За попередньою оцінкою експертів, якщо не вжити заходів, замкам залишилося не більше 60 років до повної руйнації", — кажуть організатори акції.

Організатори впевнені: "Руйнує не час, а самотність!" І поширюють відео, де замки-одинаки просять уваги:

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.