Іловайськ. Виставка у НІМУ

17 серпня у Національному музеї історії України відкрилася виставка «Блокпост пам’яті. Іловайськ. Мужні серцем».

Про це повідомляє офіційний сайт Музею.

5 років тому, 18 серпня 2014 року під українські частини увійшли до міста Іловайська. Їм вдалося взяти під контроль частину міста. Проте після відкритої інтервенції з боку Російської Федерації 23-24 серпня угрупування українських військ опинилося в оточенні.

Незважаючи на запевнення російських офіцерів, що українські підрозділи пропустять із "котла" безперешкодно, колони українських збройних сил були розстріляні на марші.

Згідно з даними волонтерів, які займалися евакуацією загиблих захисників України з району м. Іловайська, у боях із російськими агресорами з 7 по 31 серпня 2014 року віддали свої життя 368 українських бійців, а 18 вважаються зниклими безвісти.

 
Телефони загиблих воїнів. Вони були поряд із тілами загиблих бійців. У цьому невеликому ящику чотирнадцять телефонів, чотирнадцять втрачених людських життів. Інколи дані цих мобілок допомагали провести первинну ідентифікацію особи загиблого, яку згодом підтверджували експертизами ДНК. Останній телефонний дзвінок часом був такий: "Мать, зачем послала свой син воеват? Я его убил, ти нікогда нє похоронішь єго!"

Переважна більшість експонатів виставки - речі, що належали українським бійцям, які брали участь у боях за Іловайськ.

Артефакти були зібрані під час експедицій місії "Евакуація-200". Учасники експедиції займалися пошуком та евакуацією тіл загиблих героїв з літа 2014 року, коли на сході України ще тривали запеклі бої.

Пошуковці та волонтери на власні очі переконалися в беззаперечності факту російської агресії на Донбасі, зібрали цілу низку доказів злочину воєнної агресіє Російської Федерації проти України.

 

Виставка розпочала роботу у суботу, 17 серпня і триватиме до 30 серпня.

ДЕ: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2.

КОЛИ: Пн - Пт: з 10:00 до 18:00 каса працює до 17:00; Сб - Нд: з 11:00 до 19:00

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.