Біля Софії Київської планують звести елітний будинок, незважаючи на заборону

На розі вулиці Стрілецької та провулку Георгіївського, 9/11 готується забудова. За кількасот метрів звідси знаходиться Брама Заборовського, пам’ятка архітектури ХVІІІ століття, один із об’єктів Національного заповідника “Софія Київська”.

Поки що на ділянці тихо, бо тільки нещодавно орендар ТОВ "Докас" домігся у суді визнання договору оренди з Київською міською радою. Компанія планує збудувати біля пам'ятки ЮНЕСКО житловий будинок із вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом, передає Релігійна Правда із посиланням на повідомленням газети "День".

 

Історія отримання земельної ділянки починалася традиційно — ще 2007 року депутати Київради затвердили проєкт землеустрою щодо відведення в оренду на п'ять років ділянки площею 0,23 гектари ТОВ "Докас". Однак сам договір оренди Київрада так і не уклала.

2012 року орендар звернувся до суду, щоб своїм рішенням він змусив Київраду затвердити договір. Рішення суду на позицію столичних депутатів не вплинуло. Державна виконавча служба навіть оштрафувала Київраду на 2040 гривень за невиконання судової ухвали.

ТОВ "Докас" підготувало інший позов, у якому вже просило визнати договір оренди з Київрадою укладеним. 2018 року суд першої інстанції такий позов задовольнив, за рік апеляційний суд рішення скасував.

У березні 2019 року "Докас" знову звернувся до Київради з пропозицією укласти договір оренди на підставі рішення 2007 року. А згодом подав черговий позов до Господарського суду міста Києва, який і визнав договір оренди ділянки на перетині вулиці Стрілецької та провулку Георгіївського, 9/11 укладеним.

Суд мотивував своє рішення тим, що рішення Київради 2007 року досі не скасоване, до того ж, на вказаній земельній ділянці розташовані два об'єкти нерухомості, що належать ТОВ "Докас".

Ця схема часто використовується забудовниками, коли спочатку отримується право власності на певний об'єкт, а далі суд просять передати в оренду чи у власність землю, на якій цей об'єкт розташований.

Так чи інакше, договір оренди землі з ТОВ "Докас" тепер юридично чинний. Хоча суд чомусь не врахував, що від 2015 року у Києві діє мораторій на будівництво у буферній зоні Софії Київської та Києво-Печерської Лаври. Це рішення Київрада ухвалила ще чотири роки тому.

Раніше активісти ГО "Андріївсько-Пейзажна ініціатива" розповідали "Дню", що довкола Софії виділено в оренду близько 50 земельних ділянок. Частина вже забудована.

Найскандальніший об'єкт — дев'ятиповерхівка на вулиці Гончара, 17/23, її будівництво вплинуло на рух підземних вод на території Софії.

Навіть від гучної музики під час концертів під мурами святині дрижать люстри у Трапезній, то чого очікувати від старту будівельних робіт по сусідству, зазначає видання.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.