Біля Софії Київської планують звести елітний будинок, незважаючи на заборону

На розі вулиці Стрілецької та провулку Георгіївського, 9/11 готується забудова. За кількасот метрів звідси знаходиться Брама Заборовського, пам’ятка архітектури ХVІІІ століття, один із об’єктів Національного заповідника “Софія Київська”.

Поки що на ділянці тихо, бо тільки нещодавно орендар ТОВ "Докас" домігся у суді визнання договору оренди з Київською міською радою. Компанія планує збудувати біля пам'ятки ЮНЕСКО житловий будинок із вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом, передає Релігійна Правда із посиланням на повідомленням газети "День".

 

Історія отримання земельної ділянки починалася традиційно — ще 2007 року депутати Київради затвердили проєкт землеустрою щодо відведення в оренду на п'ять років ділянки площею 0,23 гектари ТОВ "Докас". Однак сам договір оренди Київрада так і не уклала.

2012 року орендар звернувся до суду, щоб своїм рішенням він змусив Київраду затвердити договір. Рішення суду на позицію столичних депутатів не вплинуло. Державна виконавча служба навіть оштрафувала Київраду на 2040 гривень за невиконання судової ухвали.

ТОВ "Докас" підготувало інший позов, у якому вже просило визнати договір оренди з Київрадою укладеним. 2018 року суд першої інстанції такий позов задовольнив, за рік апеляційний суд рішення скасував.

У березні 2019 року "Докас" знову звернувся до Київради з пропозицією укласти договір оренди на підставі рішення 2007 року. А згодом подав черговий позов до Господарського суду міста Києва, який і визнав договір оренди ділянки на перетині вулиці Стрілецької та провулку Георгіївського, 9/11 укладеним.

Суд мотивував своє рішення тим, що рішення Київради 2007 року досі не скасоване, до того ж, на вказаній земельній ділянці розташовані два об'єкти нерухомості, що належать ТОВ "Докас".

Ця схема часто використовується забудовниками, коли спочатку отримується право власності на певний об'єкт, а далі суд просять передати в оренду чи у власність землю, на якій цей об'єкт розташований.

Так чи інакше, договір оренди землі з ТОВ "Докас" тепер юридично чинний. Хоча суд чомусь не врахував, що від 2015 року у Києві діє мораторій на будівництво у буферній зоні Софії Київської та Києво-Печерської Лаври. Це рішення Київрада ухвалила ще чотири роки тому.

Раніше активісти ГО "Андріївсько-Пейзажна ініціатива" розповідали "Дню", що довкола Софії виділено в оренду близько 50 земельних ділянок. Частина вже забудована.

Найскандальніший об'єкт — дев'ятиповерхівка на вулиці Гончара, 17/23, її будівництво вплинуло на рух підземних вод на території Софії.

Навіть від гучної музики під час концертів під мурами святині дрижать люстри у Трапезній, то чого очікувати від старту будівельних робіт по сусідству, зазначає видання.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.