1000-ліття початку князювання Ярослава Мудрого УІНП відзначив відеороликом. ВІДЕО

Український інститут національної пам’яті спільно з продакшн-студією "Bober" до 1000-ліття початку князювання Ярослава Мудрого презентує яскравий відеоролик.

Як нагадує прес-служба Інституту, Ярослав Мудрий зійшов на київський престол 1019 року. Він правив 35 років і ці роки були "золотими" і для Києва, і для всієї Русі. Епоха Ярослава Мудрого означилася зміцненням авторитету Русі як сильної християнської держави, розширенням дипломатичних зв'язків з провідними державами Європи, розквітом будівництва, освіти та літописання.
За Ярослава Мудрого було укладено перший писаний звід законів – "Руську правду". 

"Україна повинна гордитися своєю більш ніж тисячолітньою державницькою традицією. Ця традиція, на жаль, переривалась періодами бездержавності, але не припинялась ніколи. Витоки нашої державності – в історії Русі. І постаті київських князів Святослава Хороброго, Володимира Великого, Ярослава Мудрого, княгині Ольги, котрі сформували державу на наших землях, забезпечували її становлення і розквіт, є невід'ємною частиною нашої історії. Тож для того, щоби нагадати про славні сторінки історії Русі, Український інститут національної пам'яті і створив цей ролик, присвячений 1000-літтю княжіння одного із найславетніших київських князів – Ярослава Володимировича, названого пізніше істориками Мудрим", – зазначає заступник голови Українського інституту національної пам'яті Володимир Тиліщак.

У ролику використано відео реконструкторських боїв Х-ХІ століття, надане адміністрацією відомого Парку "Київська Русь" та кадри із фільму кіностудії Довженка "Ярослав Мудрий".

 "Феномен Ярослава Мудрого в тому, що він у часи, коли мірилом слави князів і королів були військові перемоги, почав дбати і про освіту та культуру. Купці спеціально їхали до Києва, щоб побачити Золоті ворота та Софію Київську, бо слава про них ширилася по світу. Ярослав Мудрий першим запровадив навчання грамоти у школах при монастирях. І сам він був людиною грамотною – про його бібліотеку досі ходять легенди. Він уже тоді розумів, що духовність возвеличує не менше, ніж військові звитяги, і саме тому його місце в історії важко переоцінити", – вважає режисер ролика Діана Горда.

1000 років з початку правління Ярослава Мудрого, Великого князя Русі відзначається цього року відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про відзначення пам'ятних дат та ювілеїв у 2019 році" від 18.12.2018 р. № 2654-VIII. 

Вихід ролика було приурочено до чергової річниці хрещення Русі, що традиційно припадає на 28 липня, на день Рівноапостольного князя Володимира.

Ролик до 1000-ліття початку князювання Ярослава Мудрого став продовженням започаткованої Інститутом серії відеороликів до ювілеїв історичних осіб "Люди епохи". Раніше у цій серії вийшли ролики до 150-річчя з дня народження Людмили Старицької-Черняхівської, 90-річчя Євгена Сверстюка, 140-річчя Симона Петлюри та 380-річчя гетьмана Івана Мазепи.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.