Мер Львова зупинив рішення про знесення будинку Терлецьких

Міський голова Львова Андрій Садовий зупинив рішення виконкому Львівської міськради про будівництво офісного центру на місці історичного будинку Терлецьких.

Про це Садовий написав 30 липня у "Фейсбуці". Мер також анонсував виїзне засідання виконкому прямо біля будинку.
"Зупинив рішення виконкому щодо будівництва офісного центру на місці вілли Терлецького на Сахарова, 52. В п'ятницю після обіду проведемо виїзне засідання виконкому там на місці з залученням додаткових експертів та всіх небайдужих", - написав Садовий.
Дозвіл на будівництво в історичному ареалі Львова дав 26 липня виконавчий комітет Львівської міської ради.  На сайті ЛМР тоді ж з'явилася електронна петиція з проханням до влади міста зберегти будинок Терлецьких.
Будинок на вул. Сахарова, 52 звели 1907 року. Він належав Михайлу Терлецькому – відомому аптекареві  та меценату, єдиному у Львові українцеві, який мав власну аптеку "Під Чорним орлом". 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.