Мер Львова зупинив рішення про знесення будинку Терлецьких

Міський голова Львова Андрій Садовий зупинив рішення виконкому Львівської міськради про будівництво офісного центру на місці історичного будинку Терлецьких.

Про це Садовий написав 30 липня у "Фейсбуці". Мер також анонсував виїзне засідання виконкому прямо біля будинку.
"Зупинив рішення виконкому щодо будівництва офісного центру на місці вілли Терлецького на Сахарова, 52. В п'ятницю після обіду проведемо виїзне засідання виконкому там на місці з залученням додаткових експертів та всіх небайдужих", - написав Садовий.
Дозвіл на будівництво в історичному ареалі Львова дав 26 липня виконавчий комітет Львівської міської ради.  На сайті ЛМР тоді ж з'явилася електронна петиція з проханням до влади міста зберегти будинок Терлецьких.
Будинок на вул. Сахарова, 52 звели 1907 року. Він належав Михайлу Терлецькому – відомому аптекареві  та меценату, єдиному у Львові українцеві, який мав власну аптеку "Під Чорним орлом". 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.