Мер Львова зупинив рішення про знесення будинку Терлецьких

Міський голова Львова Андрій Садовий зупинив рішення виконкому Львівської міськради про будівництво офісного центру на місці історичного будинку Терлецьких.

Про це Садовий написав 30 липня у "Фейсбуці". Мер також анонсував виїзне засідання виконкому прямо біля будинку.
"Зупинив рішення виконкому щодо будівництва офісного центру на місці вілли Терлецького на Сахарова, 52. В п'ятницю після обіду проведемо виїзне засідання виконкому там на місці з залученням додаткових експертів та всіх небайдужих", - написав Садовий.
Дозвіл на будівництво в історичному ареалі Львова дав 26 липня виконавчий комітет Львівської міської ради.  На сайті ЛМР тоді ж з'явилася електронна петиція з проханням до влади міста зберегти будинок Терлецьких.
Будинок на вул. Сахарова, 52 звели 1907 року. Він належав Михайлу Терлецькому – відомому аптекареві  та меценату, єдиному у Львові українцеві, який мав власну аптеку "Під Чорним орлом". 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.