В останній столиці УНР намалювали найбільший в Україні мурал Петлюри. ФОТО

У Кам’янці-Подільському з’явився найбільший в Україні мурал із зображенням Голови Директорії Української Народної Республіки Симона Петлюри.

 Арт-об'єкт прикрашає фасад одного з будинків у Старому місті на вулиці Зарванська, 5б, повідомляє місцевий портал "Є".

Як розповідає організатор проекту, меценат Олександр Бейлик, це не перший, але найбільший за площею стінопис, який віддає шану пам'яті видатному борцеві за незалежність України. Головного отамана військ Української Народної Республіки Симона Петлюру зобразили з фотографії, зробленої під час його перебування в Кам'янці-Подільському.

 

"Сто років тому Кам'янцю-Подільському випало стати останньою столицею УНР. І саме в той час, у 1919-1920 роках, Симон Петлюра і його уряд перебували в нашому місті. Власне, ідея створити такий стінопис з'явилася після того, як я побував на могилі Петлюри на кладовищі Монпарнас у Парижі наприкінці минулого року. Цей проєкт підтримали в міському осередку організації "Просвіта". Тож, сподіваємося, мурал стане не лише мистецьким об'єктом, а й надихатиме на боротьбу усіх патріотів, які розуміють, що у нас, так само, як і 100 років тому, іде війна", - розповідає Олександр Бейлик.

 

Куратор проекту зазначає, що мурал є подарунком для Кам'янця-Подільського та його мешканців.

 

Автором масштабного стінопису, площа якого 200 квадратних метрів, став тернополянин - художник Тарас Довгалюк, який нині мешкає у Львові. Підготовка до роботи тривала 9 місяців, а на її виконання пішло чотири дні, 30 аерозольних балончиків і 30 літрів фарби. Обійшовся мурал у 50 тисяч гривень.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.