Нагороду за порятунок Гітлера продали за 36500 фунтів стерлінгів

"Орден крові", який одержав охоронець Гітлера за його порятунок, продали на аукціоні за 36500 фунтів стерлінгів.

Член СС Ульріх Граф одержав орден за те, що "закрив собою Гітлера" під час невдалого "Пивного путчу" в 1923 році, повідомляє Бі-Бі-Сі.

Орден являє собою нагороду зі срібла, на одному боці якого зображено нацистського орла. Його продали на аукціоні у графстві Дербіширі, п'ятницю, 26 липня.

 
Ульріх Граф і його "Орден крові"
hansens

Граф був одним із перших членів нацистської партії та бійцем загону особистої охорони її фюрера Адольфа Гітлера. Під час спроби нацистів захопити владу 9 листопада 1923 року в сутичках із поліцією загинуло 16 партійців і 4 офіцери.

Орден продала родина Графа у 1950-х, щоб позбавитися всіх речей, пов'язаних із нацистським минулим.

"Нацисти йшли до пам'ятника на честь Баварської армії, коли їм перегородив шлях кордон поліції. Поліцисти відкрили вогонь, і Граф отримав кулю в плече, після чого кинувся закривали собою Гітлера та отримав ще п'ять. Граф був кремезним борцем, а Гітлер мав худорляву статуру. Чи залишився б він у живих після п'яти куль? Хтозна", - говорить Едріан Стівенсон, війсьовий експерт Hansons Auctioneers'.

За його словами, на аукціон орден виставив один британський лікар, який мав велику колекцію медалей Третього Райху.

ДОВІДКА:

Ульріх Граф (1878 - 1950) вступив в НСДАП в 1921 році (до того був членом її попередниці - Німецької робітничої партії). У партії був членом підрозділів, які охороняли партійні збори та билися з комуністами. З 1923 року входив до складу ударної групи "Адольф Гітлер", чиїм завданням була охорона лідера партії. На базі ударної групи згодом утворилися загони СС.

Під час "Пивного путчу" Графа одержав тяжкі поранення, проте, одужавши, повторно вступив у партію та в СС.У 1936 році став депутатом Рахстагу, з 1944 року- в особистому штабі райхсфюрера СС Гіммлера. Мав звання бригадефюрера СС. У 1948 році під час денацифікації Графа засудили до 5 років каторжних робіт. Помер у Мюнхені.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.