Як у Нікітському ботсаду міняли Флору на Леніна. ФОТО, ВІДЕО

У Ялті в Нікітському ботанічному саду 26 липня демонтували пам'ятник богині Флори на центральній площі саду

На її місце встановили бюст Леніна, який стояв на постаменті до 2012 року, повідомляють "Крим.Реалії".

 

Робітники болгаркою пиляли постамент, щоб демонтувати скульптуру Флори

"Молотов стояв на цьому п'єдесталі з 1937 року. У 1957 році була дана команда "Молотова прибрати і викинути в море". На його місце поставили Леніна, але вчена рада не стала викидати Молотова в море, а винесла на берег і там таємно прикопала, де ми його пізніше і знайшли. Навіть зараз видно, що нам не вдалося його повністю відмити", – розповів заступник директора Нікітського ботанічного саду Андрій Паштетський.​

Леніна повантажили на металевий ківш і провезли алеями саду до місця встановлення на тракторі.

 

За словами директора Нікітського саду Юрія Плугатарядля статуї богині Флори вже підготовлено місце на клумбі, яка височіє над головними куртинами саду, де проходять паради хризантем і тюльпанів.

"Ми перебуваємо в правовому полі, і якщо суд вирішив, ми повернули Леніна на місце. А Флора стоятиме в не менш привабливому місці і милуватиметься хризантемами і тюльпанами. За всієї поваги до вождя пролетаріату, все-таки доречніше, щоб в саду була Флора", – зазначив Юрій Плугатар.

З 1957 до 2012 року на головній площі ботсаду стояв бюст Леніна, а скульптуру Флори подарували на 200-річний ювілей саду в 2012 році. Адміністрація вирішила встановити її на головній площі замість Леніна. При цьому вчена рада тоді забула викреслити з реєстру пам'яток культурної спадщини бюст Леніна.

У Госкомнаслєдія Криму порахували, що переміщення бюста "вождя пролетаріату" з центрального місця в ботсаду до будівлі Наукового музею є порушенням законодавства. Кримський суд зобов'язав ботсад повернути бюст Леніна на головну площу.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.