Восени в столиці Португалії з'явиться бюст Шевченка

Українському поетові, художнику й революціонерові Тарасові Шевченку відкриють погруддя в столиці Португалії Лісабоні вже восени.

ОФіційне відкриття заплановане на 14 вересня цього року, повідомляє Укрінформ з посиланням на сайт Спілки українців у Португалії (СУП).

"З ініціативи Посла України в Португалії пані Інни Огнівець, відбулася зустріч з президентом району Белень Фернардом Розою. На зустрічі була узгоджена дата інавгурації погруддя Шевченка у Лісабоні, а саме: 14 вересня 2019 року, о 11:00 годині", - йдеться у повідомленні.

 
Учасники зустрічі, на якій було узгоджено всі деталі щодо встановлення погруддя Тарасові Шевченку
Embaixada da Ucrânia na República Portuguesa

СУП також інформує, що на зустрічі були присутні Голова організації Павло Садоха і президент громадської організації "Montarás" зі спорудження монументу Тарасу Шевченку в Лісабоні (Associação "Montaras – monumento a Taras Shevchenko") Олеся Зарума.

Представники громадської організації отримали згоду на впорядкування прилеглої до монумента території, зокрема, викладання бруківки з візерунком української вишивки, підведення зрошувальноі системи та встановлення додаткового освітлення, сфокусованого на погрудді.

Нагадаємо, в лютому цього року муніципалітет Лісабона надав офіційний дозвіл на встановлення погруддя Тараса Шевченка на площі міста. Автором погруддя є португальский скульптор Ельдер Де Карвальо, який став переможцем відкритого конкурсу. 

У квітні українці Португалії розпочали збір коштів на погруддя Кобзарю. Для цього було створено громадську організацію "Montarás".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.