В ужгородському замку знайшли поховання шляхтича XVII століття. ФОТО

Археологи знайшли поховання шляхтича XVII ст. під руїнами старої римо-католицької церкви святого Юрія в Ужгороді. Поряд лежали мечі, золоті печатки, кільця, одяг.

Розкопки ведуться на території Ужгородського замку на вул. Капітульній в центрі міста, повідомляє Портал археології Закарпаття.

"Ми разом зі студентами заглибилися на 2 метри, – каже археолог 36-річний Володимир Мойжес. – Знайшли поховання. Якщо їх дослідимо, доведемо багато чого нового в історії Закарпаття. Уже можна стверджувати, що римо-католицьку церкву звели до замку, а не навпаки".

Знайдена шабля датується початком XVII ст.

"Шаблю клали в могилу знатної людини. Поряд лежала така ж, тільки зламана. Клали, коли зі смертю чоловіка переривався шляхетський рід", – пояснює науковець.

Знахідки відновлять і передадуть археологічному музею.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.