В ужгородському замку знайшли поховання шляхтича XVII століття. ФОТО

Археологи знайшли поховання шляхтича XVII ст. під руїнами старої римо-католицької церкви святого Юрія в Ужгороді. Поряд лежали мечі, золоті печатки, кільця, одяг.

Розкопки ведуться на території Ужгородського замку на вул. Капітульній в центрі міста, повідомляє Портал археології Закарпаття.

"Ми разом зі студентами заглибилися на 2 метри, – каже археолог 36-річний Володимир Мойжес. – Знайшли поховання. Якщо їх дослідимо, доведемо багато чого нового в історії Закарпаття. Уже можна стверджувати, що римо-католицьку церкву звели до замку, а не навпаки".

Знайдена шабля датується початком XVII ст.

"Шаблю клали в могилу знатної людини. Поряд лежала така ж, тільки зламана. Клали, коли зі смертю чоловіка переривався шляхетський рід", – пояснює науковець.

Знахідки відновлять і передадуть археологічному музею.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.