На дні Балтики виявили вітрильник, що затонув у часи Колубма. ФОТО

На дні Балтійського моря міжнародна командна морських археологів знайшли майже неушкоджений вітрильник XV-XVI століть.

Про це в понеділок, 22 липня, повідомили учасники експедиції, передає The New York Times.

Уперше існування якогось об'єкту під водами Балтики помітила Шведська морська адміністрація, коли у 2009 році дослідження сонаром зафіксувало аномальний сигнал на морському дні.

На початку цього року комерційна дослідницька команда, яка за допомогою робота з камерою обстежувала маршрут прокладання газогону, наштовхнулася на загадкові уламки корпусу корабля.

 
Науковці наклали десятки знімків один на інший, щоб досягти ефекту тривимірності
Deep Sea Productions/MMT

Тож коли в березні міжнародна команда дослідників занурила у морські води двох роботів, вони з'ясували, що то – вітрильник часів доби Відродження.

"Це дивовижно, – сказав керівник експедиції Родріго Рачечо-Руйз, морський археолог Університету Саутгемптона, Велика Британія, – ми досі трохи на сьомому небі".

Як повідомив д-р Пачечо-Руйз корабель має довжину від 52 до 60 футів. Для порівняння – фламанський корабель експедиції Христофора Колумба був завдовжки 60 футів.

 
Deep Sea Productions/MMT

Дослідники з'ясували, що загиблий корабель, особливо його корпус від кіля до палуби, зберігся добре, як і щогли та частина оснащення.

Це рідкісний випадок. Після століть зношування та поколінь водних "колонізаторів" щогли та обшивка, зазвичай, розпадаються на купи уламків, які вкривають замулене дно. Імовірно, брак кисню на крижаних глибинах відлякував морських істот, які зазвичай люблять селитися на загиблих дерев'яних кораблях. 

Датувати корабель змогли за якорем – кінець XV або початок XVI століття.

 
Уламки корабля знайшов один із ось таких підводних дронів
Deep Sea Productions/MMT

Походження та назву балтійської знахідки ще не ідентифікували. Наразі морські археологи називають її "невідомим кораблем" (шведською Okänt Skepp).

Пачечо-Руйз та його колеги тримають місце знахідки в секреті, щоб не принадити шукачів скарбів та мародерів.

 
Робоче місце оператора, який керував роботами, які обстежували затонулий вітрильник
Deep Sea Productions/MMT

Експедицію організували спільно Центр морського археології Університету Саутгемптона, Дослідницький інститут морської археології Університету Сьодертьорну (Швеція); "Діп сі продакшенс" (Швеція) та шведська фірма ММТ, яка проводить дослідження морського дна для енергетичних компаній.

У березневій експедиції також брали участь аспіранти Університету Саутгемптона та Королівського технологічного інституту (KTH) у Стокгольмі, які займаються розробкою штучного інтелекту для покращення рухливості роботів на глибинах, яких не досягає сонячне світло.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.