Спецпроект

Українські науковці отримають доступ до 4000 свідчень про Голокост з бібліотеки Єлю

Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" (BYHMC) отримав доступ до одного з найбільших у світі онлайн-архівів свідчень про Голокост ― Fortunoff Video Archive for Holocaust Testimonies. BYHMC став партнерською організацією архіву і тепер відкриває доступ до колекції відеосвідчень українським науковцям.

Про це повідомила "Історчиній правді" прес-служба BYHMC.

У Fortunoff Video Archive зібрано понад 4000 інтерв'ю зі свідками Голокосту. Кілька сотень із них стосуються України, зокрема, масових розстрілів у Бабиному Яру. Багатьох свідків подій Голокосту в Україні, чиї інтерв'ю зберігаються в цьому архіві, вже немає серед живих, тому зібрані спогади мають неоціненне значення для дослідників.

 

 Fortunoff Video Archive надає доступ до своєї колекції лише через партнерські установи по всьому світу. З липня 2019 року такою другою в Україні установою став Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр". Відтепер українські дослідники зможуть переглядати відеосвідчення з приміщення центру в Києві.

"Співпраця з Fortunoff Video Archive є частиною проекту усної історії, який втілює BYHMC, ― розповідає Яна Барінова, виконавчий директор та директор зі стратегії центру. ­― Ми прагнемо створити найбільш повне онлайн-зібрання усних свідчень про Голокост в Україні. Надання українським науковцям доступу до записаних свідчень, що зберігаються в колекціях закордонних архівів, один з етапів цієї роботи".

Щоб отримати доступ до колекції Fortunoff Video Archive, треба пройти таку процедуру:

Крок 1. Знайдіть свідчення в каталозі (з метою гарантування приватності прізвища респондентів скорочені до перших літер);

Крок 2. Натисніть кнопку запиту свідчення або відеозапису;

Крок 3. Зареєструйтся або залогінтеся;

Крок 4. Отримайте підтвердження запиту.

Докладніші інструкції англійською мовою ― за посиланням. Щодо роботи в приміщенні центру можна звертатися за електронною адресою: oralhistory@babynyar.org.

Fortunoff Video Archive for Holocaust Testimonies вже 40 років записує, збирає і зберігає свідчення про Голокост. З 1981 року колекція архіву зберігається в бібліотеці Єльського університету. Зараз вона налічує 12 000 годин записів різними мовами та охоплює свідчення тих, хто вижив ― євреїв, ромів, синті, свідків Єгови, політичних в'язнів, тих, хто чинив опір режиму, рятівників та військових зі збройних сил союзників.

Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" (BYHMC) — некомерційна освітня організація, мета якої гідно вшанувати пам'ять жертв трагедії Бабиного Яру, збудувавши інноваційний меморіальний центр у Києві, та сприяти гуманізації людства через збереження та вивчення історії Голокосту.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.