Історик зі світовим ім'ям замінив "фейки Путіна" на "фейки Трампа" в російському виданні книги

З російського видання книги ізраїльського письменника й історика Юваля Ноя Харарі зникли звинувачення Путіна в брехні про анексію Криму, а інші формулювання про Росію пом’якшені. Як виявилося, це сталося з відома самого автора.

Про відмінності між оригіналом і перекладом пише російське видання "Медуза". Книгу 21 Lessons for the 21st Century, написану 2018 року, видало в Росії видавництво "Сіндбад" 21 червня цього року. Книга присвячена проблемам, з якими стикається сучасне суспільство.

 

Розходження між оригіналом і російським перекладом помітили читачі у розділі "Постправда". Наприклад, в англійській версії автор наводить як приклад фальшивих новин заяви президента Росії Володимира Путіна щодо перебігу ситуації в Криму у 2014 році. Російський переклад пропонує читачам книги приклади з хибною інформацією у заявах американського президента Дональда Трампа:

"Так, за підрахунками газети The Washington Post, за час, який минув після інавгурації, президент Трамп зрбив понад 6000 хибних публічних заяв. У промові, яку він виголосив у травні 2019 року, з-поміж 98 фактологічних тверджень Трампа 76% були помилковими, оманливими або нічим не підтвердженими. У відповідь Трамп і його прихильники незмінно називають журналістів The Washington Post, The New York Times, CNN та інших ЗМІ брехунами і звинувачують їх у поширенні "фейкових новин" з метою дискредитації президентства Трампа".

В англійському оригіналі Харарі наводить зовсім іншу історію – про те, як Володимир Путін публічно заперечував присутність російських військових у Криму у лютому 2014 року:

"Російський уряд і президент Путін особисто неодноразово заперечували, що це були російські війська, і описували їх як спонтанно створені "групи самооборони", які могли придбати обмундирування в місцевих крамницях. Коли вони виступали з цією доволі незграбною заявою, Путін і його помічники прекрасно знали, що брешуть".

"Медуза" порівняла англомовну версію розділу "Постправда" з виданнями "21 уроку для ХХІ століття" німецькою, французькою мовами й івритом. Усі вони збігаються за змістом.

 

До того ж, у російській версії не тільки розділ про "постправду" зазнав редакції.

Український блогер Андрій Черников помітив правки у розділі 11 ("Війна") в підрозділі "Погляд з Кремля". Анексію Криму Росією названо "єдиним успішним вторгненням ХХІ століття, яке здійснила велика держава". Автор пише, що сама Росія "не вважає анексію Криму вторгненням у чужу країну", і відзначає, що російські війська "практично не зустріли опору ні з боку місцевого населення, ні з боку української армії".

Українська, англійська, німецька і французька версії не містять ремарки про те, що Росії не вважає анексію Криму вторгненням до чужої держави. Зате там ідеться про те, що Росія "поселила страх у душах сусідів". А успіх завоювання пояснюється збігом обставин – ані місцеве населення, ані українська армія не чинили опору, а інші країни не втручалися в те, що відбувалося.

Як з'ясувала "Медуза", зміну фрагментів тексту російського перекладу затвердив сам Юваль Ной Харарі.

"Моя мета полягає в тому, щоб основні ідеї книги про небезпеки диктатури, екстремізму й нетерпимості досягли якомога ширшої аудиторії, – заявив письменник у колонці для сайта NEWSru.co.il – У тому числі, аудиторії, яка живе в країнах із недемократичним режимом. деякі приклади можуть відштовхнути аудиторію або призвести до цензури з боку певного режиму. З цієї причини я допускаю адаптацію книг і затверджую зміни певних прикладів – але ніколи головних думок твору".

Український переклад книги "21 урок для 21 століття" видало видавництво BookChef у 2018 році.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.