Історик зі світовим ім'ям замінив "фейки Путіна" на "фейки Трампа" в російському виданні книги

З російського видання книги ізраїльського письменника й історика Юваля Ноя Харарі зникли звинувачення Путіна в брехні про анексію Криму, а інші формулювання про Росію пом’якшені. Як виявилося, це сталося з відома самого автора.

Про відмінності між оригіналом і перекладом пише російське видання "Медуза". Книгу 21 Lessons for the 21st Century, написану 2018 року, видало в Росії видавництво "Сіндбад" 21 червня цього року. Книга присвячена проблемам, з якими стикається сучасне суспільство.

 

Розходження між оригіналом і російським перекладом помітили читачі у розділі "Постправда". Наприклад, в англійській версії автор наводить як приклад фальшивих новин заяви президента Росії Володимира Путіна щодо перебігу ситуації в Криму у 2014 році. Російський переклад пропонує читачам книги приклади з хибною інформацією у заявах американського президента Дональда Трампа:

"Так, за підрахунками газети The Washington Post, за час, який минув після інавгурації, президент Трамп зрбив понад 6000 хибних публічних заяв. У промові, яку він виголосив у травні 2019 року, з-поміж 98 фактологічних тверджень Трампа 76% були помилковими, оманливими або нічим не підтвердженими. У відповідь Трамп і його прихильники незмінно називають журналістів The Washington Post, The New York Times, CNN та інших ЗМІ брехунами і звинувачують їх у поширенні "фейкових новин" з метою дискредитації президентства Трампа".

В англійському оригіналі Харарі наводить зовсім іншу історію – про те, як Володимир Путін публічно заперечував присутність російських військових у Криму у лютому 2014 року:

"Російський уряд і президент Путін особисто неодноразово заперечували, що це були російські війська, і описували їх як спонтанно створені "групи самооборони", які могли придбати обмундирування в місцевих крамницях. Коли вони виступали з цією доволі незграбною заявою, Путін і його помічники прекрасно знали, що брешуть".

"Медуза" порівняла англомовну версію розділу "Постправда" з виданнями "21 уроку для ХХІ століття" німецькою, французькою мовами й івритом. Усі вони збігаються за змістом.

 

До того ж, у російській версії не тільки розділ про "постправду" зазнав редакції.

Український блогер Андрій Черников помітив правки у розділі 11 ("Війна") в підрозділі "Погляд з Кремля". Анексію Криму Росією названо "єдиним успішним вторгненням ХХІ століття, яке здійснила велика держава". Автор пише, що сама Росія "не вважає анексію Криму вторгненням у чужу країну", і відзначає, що російські війська "практично не зустріли опору ні з боку місцевого населення, ні з боку української армії".

Українська, англійська, німецька і французька версії не містять ремарки про те, що Росії не вважає анексію Криму вторгненням до чужої держави. Зате там ідеться про те, що Росія "поселила страх у душах сусідів". А успіх завоювання пояснюється збігом обставин – ані місцеве населення, ані українська армія не чинили опору, а інші країни не втручалися в те, що відбувалося.

Як з'ясувала "Медуза", зміну фрагментів тексту російського перекладу затвердив сам Юваль Ной Харарі.

"Моя мета полягає в тому, щоб основні ідеї книги про небезпеки диктатури, екстремізму й нетерпимості досягли якомога ширшої аудиторії, – заявив письменник у колонці для сайта NEWSru.co.il – У тому числі, аудиторії, яка живе в країнах із недемократичним режимом. деякі приклади можуть відштовхнути аудиторію або призвести до цензури з боку певного режиму. З цієї причини я допускаю адаптацію книг і затверджую зміни певних прикладів – але ніколи головних думок твору".

Український переклад книги "21 урок для 21 століття" видало видавництво BookChef у 2018 році.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.