Війна ідолів. У Нікітському ботанічному саду місце римської богині займе Ленін

Бронзову статую богині Флори в Нікітському ботанічному саду в Криму збираються демонтувати. На її місце встановлять мармуровий бюст Володимира Леніна.

Зробити таку перестановку ухвалив окупаційний суд Криму, повідомляють "Крим. Реали".

Скільптуру Флори ботанічний сад отримав у подарунок на свій 200-річний ювілей у 2012 році.

"Тоді її встановили на честь двохсотріччя саду, приїжджали всі керівники України і Автономної Республіки Крим, усі були задоволені. Але вчена рада тоді забула викреслити з реєстру пам'ятників культурної спадщини бюст Леніна. А з приходом Росії у 2014 році всі дані реєстру передали в тому ж вигляді, і вийшло, що сад самовільно демонтував пам'ятник культурної спадщини. Хоча ми його нікуди не викинули, він стоїть за 200 метрів від скульптури Флори коло будівлі музею саду, поруч із погруддям Молотову, якй з 1937 року займав місце, куди в в 1957 році встановили Леніна", — розповів Андрій Паштетський, заступник директора Нікітського ботанічного саду.

 
Пам'ятник Флорі - давньоримській богині квітів і весни

Керівництво ботанічного саду змушене виконати судове рішення

"Апеляційний суд залишив у силі перше рішення суду, тому ми не можемо не виконувати його вимоги. Зрузуміло, що нам доведеться понести певні витрати — пам'ятник Флорі бронзовий, а бюст Леніна — мармуровий. Важать вони чимало, плюс, до постамента немає під'їзду для будівельної техніки. У скільки нам обійдеться відновлення "історичної справделивості" я поки навіть не можу сказати. Але Флору ми обов'язково встановимо в якому-небудь мальовничому місці саду", — пояснив Паштетський.

Одним із ініціаторів повернення бюста Леніна на місце богині був голова ялтинського віділення Комуністичної партії Російської Федерації, депутат Ялтинської міськради Іван Павличенко.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.