Знайшлося зображення костелу, розкопаного на Галицькій площі у Львові. ФОТО

У суботу, 20 липня, археологи "Рятівної археологічної служби" завершили дослідження на площі Галицькій у Львові.

Про це йдеться в повідомленні прес-служби РАС, передає "Гал-Інфо". Роботи проводилися на місці демонтованого фонтану "Кульбаба". 

"За півтора місяця розкопок ми дізнались багато деталей про життя ділянки, яка була частиною Галицького передмістя Львова. Копати доводилось попри усі погодні умови: сильна спека чи дощ.

Тепер наші співробітники беруться за камеральне опрацювання знайдених артефактів", - говорять у РАС.

Археологи нагадали, що одне з їх найцікавіших відкриттів на ділянці - фундаменти костелу Воздвиження Чесного Хреста 1530-х років, який виявився восьмигранної форми.

Одне з небагатьох його зображень вдалося відшукати на гравюрі 1770-х років, яка прикрашає Грамоту про закінчення львівського цеху римарів. Її детально опрацювали дослідники Василь Слободян та Петро Слободян.

 
Фрагмент гравюри з Грамоти із зображенням костелу Воздвиження Чесного Хреста, опублікований Рятівною археологічною службою 
З фондів Львівського історичного музею

За словами науковців, далі - справа за архітекторами, які мають скорегувати наявний проект впорядкування Галицької площі чи розробити новий. Археологічної інформації для цього цілком достатньо.

Нагадаємо, що костел Воздвиження Чесного Хреста був споруджений навпроти Галицької брами до міста. Його побудували у 1530-х роках, а розібрали наприкінці XVIII століття разом із міськими укріпленнями. Відомо, що при церкві був невеликий цвинтар.

Про те, як виявили й досліджували руїни костелу, "Історична правда" писала на початку липня.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.