Знайшлося зображення костелу, розкопаного на Галицькій площі у Львові. ФОТО

У суботу, 20 липня, археологи "Рятівної археологічної служби" завершили дослідження на площі Галицькій у Львові.

Про це йдеться в повідомленні прес-служби РАС, передає "Гал-Інфо". Роботи проводилися на місці демонтованого фонтану "Кульбаба". 

"За півтора місяця розкопок ми дізнались багато деталей про життя ділянки, яка була частиною Галицького передмістя Львова. Копати доводилось попри усі погодні умови: сильна спека чи дощ.

Тепер наші співробітники беруться за камеральне опрацювання знайдених артефактів", - говорять у РАС.

Археологи нагадали, що одне з їх найцікавіших відкриттів на ділянці - фундаменти костелу Воздвиження Чесного Хреста 1530-х років, який виявився восьмигранної форми.

Одне з небагатьох його зображень вдалося відшукати на гравюрі 1770-х років, яка прикрашає Грамоту про закінчення львівського цеху римарів. Її детально опрацювали дослідники Василь Слободян та Петро Слободян.

 
Фрагмент гравюри з Грамоти із зображенням костелу Воздвиження Чесного Хреста, опублікований Рятівною археологічною службою 
З фондів Львівського історичного музею

За словами науковців, далі - справа за архітекторами, які мають скорегувати наявний проект впорядкування Галицької площі чи розробити новий. Археологічної інформації для цього цілком достатньо.

Нагадаємо, що костел Воздвиження Чесного Хреста був споруджений навпроти Галицької брами до міста. Його побудували у 1530-х роках, а розібрали наприкінці XVIII століття разом із міськими укріпленнями. Відомо, що при церкві був невеликий цвинтар.

Про те, як виявили й досліджували руїни костелу, "Історична правда" писала на початку липня.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.