Шевченко як самурай. В Україні знімають повнометражний вестерн

Тривають зйомки фільму "Тарас Шевченко: перший самурай", в якому поет рубає катаною, володіє навичками рукопашного бою та стрільби двома пістолетами.

За жанром це буде художній бойовик-вестерн, ідеться в репортажі видання TheБабель.

Для режисера Романа Перфільєва це другий фільм після його стрічки жахів "Лиса гора" і перший, який фінансує держава.

За сценарієм, дія відбувається у ХІХ столітті. Наркодилер-антигерой Яромир конфліктує з Тарасом Шевченком через його кохану Марію, і на цьому зав'язується сюжет.

 
Актор Роман Луцький в образі Шевченка
Ігор Єфімов / theБабель

Зйомки проходять у селах Пирогів та Підгірці під Києвом та в Чигирині на Черкащині.

Акторський склад цілеспрямовано підбирали так, щоб це були "нові обличчя" в кіно, надаючи перевагу акторам театру.

Головну роль – Тараса Шевченка – виконує Роман Луцький. Роль коханої Тараса Марії дісталася Катерині Слюсар (Дніпро). Головного "поганця" Яромира грає Андрій Малинович (Тернопіль).

 
Актори Роман Луцький і Сергій Стрельников в ролях Тараса Шевченка і його друга-японця Акайо
Ігор Єфімов / theБабель

"У школі в мене було тільки одне уявлення про Шевченка. Набурмосений, огрядний. Звісно, дітям зовсім не цікава така подача канонічного образу. Час це змінювати", — говорить Луцький.

На конкурсі фільмів патріотичної тематики Держкіно у 2018 році фільм посів перше місце і отримав 80% державного фінансування від Міністерства культури. Це 19,6 мільйона грн з 24,5 мільйонів.

За словами продюсера Юрія Мінзянова, більшість коштів поглинають костюми й організація каскадерських номерів.

Прем'єра планується на 5 березня 2020 року.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.