Суд в Амстердамі не виніс рішення щодо «скіфського золота»

Апеляційний суд Амстердама 16 липня не зміг винести рішення у справі про «скіфське золото» та попросив додаткову інформацію щодо спору України та окупаційної адміністрації музеїв анексованого Росією Криму.

Зазначається, що остаточне рішення суд може винести за 6-9 місяців – повідомляє Громадське.

 
ФОТО: "ЗАБУТА СПАДЩИНА"

«Сторони представили свої думки з поясненнями і думками експертів, але Апеляційному суду необхідна додаткова інформація. Сторонам надається два місяці для надання запитуваної інформації. Потім суд розгляне справу далі. Остаточне рішення можна очікувати через 6-9 місяців», — йдеться в повідомленні суду.

У березні Апеляційний суд Амстердама назвав орієнтовною датою винесення рішення у справі про «скіфське золото» — 11 червня, але потім термін змінили на липень.

11 березня суд почав розглядати апеляцію музеїв окупованого Росією Криму на рішення про повернення Україні колекції «скіфського золота».

У грудні 2016 року Окружний адміністративний суд Амстердама ухвалив рішення про те, що експонати кримських музеїв з колекції «Крим – золотий острів у Чорному морі» (так зване «скіфське золото») повинні бути повернуті в Україну.

Колекцію «скіфського золота» вивезли з Криму на виставку в археологічний музей Алларда Пірсона в Амстердамі на початку лютого 2014 року, ще до того, як півострів незаконно анексувала Росія. У зв’язку з анексією Росією Криму (яку Нідерланди не визнають) виник спір, кому повертати кримську колекцію.

Україна вимагала від музею повернути експонати.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.