Архів СБУ та Історичний архів державної безпеки Угорщини уклали договір про співпрацю

Українські та угорські архіви, що зберігають документи комуністичних спецслужб, домовилися про спільну роботу та уклали відповідний договір у Будапешті.

Про це повідомляє Пресцентр СБУ.

 
Фото: СБУ

Представники Галузевого державного архіву Служби безпеки України та Історичного архіву державної безпеки Угорщини обговорили перші спільні кроки.

Необхідність кращого розуміння спільної новітньої історії України та Угорщини, а особливо історії комуністичних тоталітарних і авторитарних режимів XX ст., є двостороннім інтересом дослідників та архівістів не тільки обох країн, але й усіх, хто займається історією минулого століття.

«Комуністичні спецслужби співпрацювали між собою, творячи простір несвободи, тож логічно, що тепер українці й угорці будуть досліджувати цю історію також і в міжнародному контексті», – зазначив директор Архіву СБУ Андрій Когут.

Під час зустрічі сторони обмінялися збірниками документів про аварію на Чорнобильській АЕС, які були видані обома архівами, що засвідчило спільність інтересів установ.

Угода з угорським Історичним архівом стане важливим доповненням до співпраці, яка уже багато років триває з польськими та чеськими архівними установами, які зберігають документи комуністичних спецслужб.

Публікації історичних документів щодо політичних репресій українського та угорського народів, обмін важливими документами для дослідників обох країн будуть у фокусі майбутніх спільних проектів.

Співпраця між Галузевим державним архівом СБУ та Історичним архівом державної безпеки Угорщини стане важливим елементом культурної дипломатії між країнами-сусідами.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.