У Москві горів архів мистецтва і літератури

У п’ятницю спалахнув четвертий поверх будівлі РГАЛІ у Москві. Площа пожежі сягала 150 квадратних метрів, проте вогонь загасили пожежники.

Ніхто з людей не постраждав – їх евакуювали до прибуття вогнеборців, повідомляє "Інтерфакс".

Вогонь лютував у будівлі, в якій зберігалися документи державних установ, розповів керівник Федеральної архівної агенції (Росархіву) Андрій Артізов. Особових фондів письменників та інших діячів культури не було.

 
Вогнем був охоплений четвертий поверх архіву, решта приміщень не постраждали
ТАСС

Шкоду будівлі та документам пожежники змогли мінімізувати.

Голова Росархіву підкреслив, що він не має даних про те, що конкретно згоріло. Проте він визнав, що під час гасіння були залиті документи і їх доведеться відновлювати. Щодо обсягів пошкодженого, Артізов назвав цифру "порядку двохсот одиниць зберігання".

Спеціалісти архіву разом з експертами вже взялися за ліквідацію наслідків пожежі.

ДОВІДКА:

Російський державний архів літератури і мистецтва (рос. РГАЛІ) в Москві – найбільше сховище Росії, в якому зосереджені найбагатші матеріали з історії російської літератури, музики, театру, кіно, образотворчого мистецтва й архітектури. Архів створили в 1941 році.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.