Посольство України в Польщі вшанувало жертв польсько-українського конфлікту. ФОТО

Посол України в Польщі Андрій Дещиця та інші представники дипломатичної установи вшанували сьогодні пам’ять жертв польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни.

Українські дипломати поклали квіти та запалили лампадки біля пам’ятника Волинської трагедії, який розташований на Старому Жолібожі в Варшаві, повідомляє газета Об'єднання українців у Польщі "Наше слово".

"Вшанування поляків, українців та представників інших національнстей, які стали жертвами цих трагічних подій є важливе для того, щоб це не повторилися", – сказав посол України.

Дипломат зазаначив, що перш за все ми повинні пам’ятати про молитву, адже важливо віддати шану загиблим.

"Ми живемо у такий час, коли посилюються ці агресивні рухи. Очевидно, ми це добре відчуваємо в Україні, коли нас атакує Росія і тому мусимо робити все, щоб зберегти мир, спокій при цьому пам’ятаючи про минуле", – додав Андрій Дещиця.

Раніше дипломати взяли участь в службі Божій, що відбулася в Соборі Війська Польського у Варшаві.

Нагадаємо, що польський Сенат (верхня палата парламенту) у 2016 році прийняв постанову щодо визначення Волинської трагедії як "геноциду" і встановлення 11 липня днем пам’яті за його жертвами. 

Частина українських істориків вважає, що в 1942-1947 роках точилася Друга польсько-українська війна в рамках Другої світової війни. Війна йшла за українські території, які до 1939 року входили до складу Польщі (Холмщину, Надсяння, Волинь, Галичину), на яких українці хотіли створити власну державу, а поляки бажали відновлення довоєнних кордонів.

Проте питання кордонів вирішилося після Другої світової без участі українців і поляків, після чого комуністична влада Радянського Союзу та Польщі силоміць змінила етнічну конфігурацію західноукраїнських та східнопольських територій.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.