Затонула в 1989 році радянська субмарина досі випромінює радіацію. ВІДЕО

Атомний підводний човен "Комсомолець", який затонув у 1989 році, досі забруднює радіацією Норвезьке море. За даними норвезьких науковців, радіаційний фон навколо субмарини перевищує норму в 100 тисяч разів

Радянський підводний човен на дні моря досліджувало Норвезьке агентство з радіаційного захисту, повідомляє "Новое время" з посиланням на "Популярну механіку".

Заміри радіаційного фону в місці катастрофи щороку, але цього разу дослідники підібралися ближче до корпусу субмарини, опустивши дистанційно керованого робота на глибину в 1680 метрів.
Один з піднятих на поверхню зондів показав, що біля вентиляційної труби реакторного відсіку "Комсомольця" радіаційний фон перевищує норму в 100 тисяч разів.
Оскільки затонулий човен лежить на глибині 1658 метрів, радіація з його реактора не становить небезпеки для рибальства в регіоні. Однак є певна ймовірність руйнування відсіків, які містять радіоактивне паливо.
 
"Комсомолець" 1 січня 1986 року
вікіпедія
Атомний підводний човен проекту К-278 "Комсомолець" затонув унаслідок пожежі на борту 7 квітня 1989 року. З 69 членів екіпажу субмарини врятувалися тільки 27. Одним із врятованих був українець мічман Віктор Слюсаренко.

"Комсомольцю" досі належить рекорд глибини: за чотири роки до катастрофи підводний човен занурився на 1027 метрів углиб, що дозволяло йому залишатися непомітним для інших субмарин та практично всіх засобів виявлення.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.