Проспект Григоренка в Харкові залишився взагалі без табличок

У ніч на 26 червня в Харкові комунальники міняли вказівники "Проспект Григоренка" на "Проспект Маршала Жукова". Проте через спротив мешканців вулиці роботи зупинили.

Робітники встигли почепити нові таблички на п'яти будинках, проте наштовхнулись на спротив містян, повідомляє ТСН.

Чому роботи виконувалися саме вночі пояснили в Харківській міській раді. 

"Ці роботи виконували підрядники. (Вночі) тому що запізно отримали ці таблички. Поїхали їх вішати. Кажуть, що зручніше це робити вночі. Бо людей немає, ніхто не заважає", - прокоментував речник Харківської міської ради Юрій Сидоренко.

 
Мешканці проспекту та поліція біля вказівників, які так і не повісили
фото: FB вадим поздняков

Через незгоду місцевих мешканців, які помітили заміну, роботи зупинили. Тепер на будинках на проспекті Григоренка/Жукова взагалі немає жодних табличок.

 "Суспільство би не дало змінювати ті таблички. І це вони робили вночі, щоб ніхто не побачив. Швидко змінить і не підіймати - не питання", - зазначив свідок Богдан Дорошенков. 

Нагадуємо, 19 червня Харківська міська рада проголосувала за повернення імені Жукова проспекту Григоренка.

20 червня рішення офіційно оприлюднили. Того ж дня із позовом до Харківського окружного адмінсуду звернувся представник народного депутата України Андрія Білецького, який просить скасувати рішення міськради.

Із заявою до поліції після рішення міськради звернувся депутат міської ради Ігор Черняк.

Український інститут національної пам’яті, у свою чергу, звернувся до ГПУ.

26 червня до Харківського окружного адміністративного суду депутати Харківської міської та обласної ради подали позов із оскарженням рішення міської ради Харкова.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.