«Герой світового масштабу». УІНП випустив відеоролик про Мазепу

Напередодні 310-річчя Полтавської битви Український інститут національної пам’яті спільно з продакшн «Bober studio» презентують соціальний відеоролик, у якому гетьман Іван Мазепа постає як фігура світового масштабу.

Інститут нагадує, що цього року Україна відзначає 380-річчя від дня народження Івана Мазепи. Він став однією з ключових фігур Полтавської битви, яка відбулася 27 червня (8 липня) 1709 року між військом короля Швеції Карла ХІІ та козаками з одного боку та армією московського царя Петра І з іншого.

Ця битва була відчайдушною спробою Мазепи зберегти суверенітет та європейський курс України. А для Росії вона стала однією з ключових ідеологем насадження «русского мира» та формування міфу про Івана Мазепу лише як про «зрадника».

У відеоролику підкреслюється передусім роль Мазепи в розвитку освіти, культури, європейська волелюбність, яка досі надихає поетів, художників, композиторів по всьому світу.

«Протистояння Мазепи і Петра І – це екзистенційне протистояння волелюбного українського духу і російських імперських амбіцій, які ми досі спостерігаємо на прикладі війни на сході. Не випадково слова «мазепинець», як пізніше «петлюрівець» і «бандерівець» в російській свідомості стали символами нескореності та українства. І нині, разом із декомунізацією, ми маємо позбуватися імперської спадщини, повертаючи нашу справжню історію і наших справжніх героїв» зазначила перша заступниця голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак.

Ролик вийшов у серії «Люди епохи», започаткованої Українським інститутом національної пам’яті. Раніше у цій серії вийшли відеоролики до ювілеїв Людмили Старицької-Черняхівської, Євгена Сверстюка та Симона Петлюри.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.