У Чернігові археологи знайшли фортифікації XVIII століття. ФОТО

Під час розкопок нижньої частини Валу в Чернігові археологи знайшли залишки фортифікаційної споруди - редану XVIII сторіччя і рову часів Київської Русі.

Археологічні дослідження проводяться в контексті робіт з капітального ремонту «нижнього» Валу, повідомляє місцеве видання «Високий вал» із посиланням на телеканал «Дитинець»

Раніше було демонтовано два старі фонтани. На місці котловану одного із фонтанів здійснюються археологічні дослідження, у яких беруть участь науковці Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».

 
Сергій Черняков,  «Чернігів стародавній»

«Якщо брати стародавню топографію, він (фонтан — ред.) розташований прямо в стародавньому рову Тобто це фортифікаційні споруди. Ви можете бачити залишки насипу валу давньоруського. І тут був рів. Але є тут ще цікава річ. стінка, яку ми там бачили, на початку-середині XVIII століття тут відбувалася реконструкція фортеці. Фортеця була перебудована за європейськими зразками і була змінена її конфігурація».

У розкопі зафіксували залишки давньоруського рову і насипу редану.

«Це така фортифікаційна споруда, яка виступала частково за межі основного Валу для найкращого огляду і прострілу. І у XVIII столітті Вал трохи висунули вперед, відповідно і рів. І тут ми зафіксували якраз конструкцію цього редану XVIII століття, де був окремий допоміжний насип і укріплення за допомогою викладенням дерном», - каже старший науковий співробітник Тетяна Новик.

 
СЕРГІЙ ЧЕРНЯКОВ,  «ЧЕРНІГІВ СТАРОДАВНІЙ»

Залишки дерну можна побачити у формі сходинок. Викладали його щільними пластами, аби стінки Валу не обсипалися. Такі конструкції у Чернігові досліджують вперше. Та й взагалі, за словами археологів, для  України це рідкість. Дослідники сподіваються, що найцікавіші знахідки попереду.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.