У Чернігові археологи знайшли фортифікації XVIII століття. ФОТО

Під час розкопок нижньої частини Валу в Чернігові археологи знайшли залишки фортифікаційної споруди - редану XVIII сторіччя і рову часів Київської Русі.

Археологічні дослідження проводяться в контексті робіт з капітального ремонту «нижнього» Валу, повідомляє місцеве видання «Високий вал» із посиланням на телеканал «Дитинець»

Раніше було демонтовано два старі фонтани. На місці котловану одного із фонтанів здійснюються археологічні дослідження, у яких беруть участь науковці Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».

 
Сергій Черняков,  «Чернігів стародавній»

«Якщо брати стародавню топографію, він (фонтан — ред.) розташований прямо в стародавньому рову Тобто це фортифікаційні споруди. Ви можете бачити залишки насипу валу давньоруського. І тут був рів. Але є тут ще цікава річ. стінка, яку ми там бачили, на початку-середині XVIII століття тут відбувалася реконструкція фортеці. Фортеця була перебудована за європейськими зразками і була змінена її конфігурація».

У розкопі зафіксували залишки давньоруського рову і насипу редану.

«Це така фортифікаційна споруда, яка виступала частково за межі основного Валу для найкращого огляду і прострілу. І у XVIII столітті Вал трохи висунули вперед, відповідно і рів. І тут ми зафіксували якраз конструкцію цього редану XVIII століття, де був окремий допоміжний насип і укріплення за допомогою викладенням дерном», - каже старший науковий співробітник Тетяна Новик.

 
СЕРГІЙ ЧЕРНЯКОВ,  «ЧЕРНІГІВ СТАРОДАВНІЙ»

Залишки дерну можна побачити у формі сходинок. Викладали його щільними пластами, аби стінки Валу не обсипалися. Такі конструкції у Чернігові досліджують вперше. Та й взагалі, за словами археологів, для  України це рідкість. Дослідники сподіваються, що найцікавіші знахідки попереду.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.