АНОНС: Лекція «Доба модерних героїв: поховання, перепоховання та пам’ять»

22 червня Національному музеї Тараса Шевченка відбудеться лекція Сергія Єкельчика "Доба модерних героїв: поховання, перепоховання та пам’ять в Україні ХІХ-ХХІ ст.".

Лекція буде присвячена ролі перепоховань у виробленні модерної політичної культури та національної пам’яті. Перепоховання видатних українців розглядатимуться у ширшому світовому контексті та у зв’язку із розвитком сучасних ідеологій.

 

Епоха війн і революцій ХХ ст. змінила практики поховання, перепоховання та коммеморації — і запровадила нове розуміння героїзму. Доповідач також запропонує слухачам замислитися над тим, які постаті з української історії заслуговують на перепоховання і чому саме.

Сергій Єкельчик – професор історії та славістики Університету Вікторії (Канада) , президент Канадської асоціації українознавців. Автор 6 книг з модерної історії України, серед яких праця "Історія України. Становлення сучасної нації", яка перекладена п’ятьма мовами. Нова книга автора "Повсякденний сталінізм. Київ і кияни після Великої війни" отримала нагороду найкращої книжки дворіччя від Американської асоціації українознавства.



Лекція відбувається в рамках виставки "Перепоховання=перетворення"

22 червня, субота, 16.00 

Місце: Національний музей Тараса Шевченка

Організатори: Національний музей Тараса Шевченка

Вхід на подію за музейним квитком.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.