У Львові просять МВС передати приміщення монастирського комплексу

Мерія вболіває за долю монастирського комплексу на вул. Кривоноса, 1 та лобіює передачу цих приміщень Церкві Блаженного Климентія Шептицького.

У зв’язку з цим було скеровано низку листів до Міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова та до Першого віце-прем'єр-міністр Степана Кубіва. Зі свого боку мерія виділяє кошти для проведення реставраційно-відновлювальних робіт для відновлення святині, пише Гал-Інфо.

 

«У центральній частині Львова, на вул. Кривоноса, 1, знаходиться унікальна пам’ятка сакральної архітектури ХVІІ століття — монастирський комплекс з Храмом священомученика Климентія Шептицького Української Греко-Католицької Церкви.

Упродовж останніх років Львівська міська рада провела низку ремонтно-реставраційних заходів для відновлення святині. На території, прилеглій до монастирського комплексу, розробляється концепція створення історико-культурного музею, присвяченого Революції Гідності.

Окрім цього, зараз ведуться активні роботи з будівництва Меморіалу Небесній Сотні, який плануємо відкрити у серпні 2019 року.

Однак два поверхи монастирського комплексу, а також прилеглу територію сьогодні використовує Львівський державний університет внутрішніх справ МВС України.

У зв’язку з цим звертаємося до Вас з проханням посприяти передачі зазначених приміщень Церкві Блаженного Климентія Шептицького, а також передати місту земельну ділянку поруч для створення музею в пам'ять про Героїв Небесної Сотні.

Львівська міська рада готова запропонувати Львівському державному університету внутрішніх справ МВС України навзамін земельні ділянки на вул. Під Голоском та в районі вул. Миколайчука, передбачених містобудівною документацією для будівництва", — йдеться в останньому листі до Міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова.

Міністерство внутрішніх справ України надіслало відповідь що «будівлі, приміщення та прилегла територія, що розташована за адресою: вул. Кривоноса, 1, м. Львів, становлять невід’ємну частину ліцензійних вимог провадження освітньої діяльності Львівським державним університетом внутрішніх справ». Тому пропозиції щодо передачі приміщень не підтримує.

Довідково. Торік з міського бюджету Львова було виділено більше 4 млн. грн для проведення реставраційних робіт зі заміни даху храму бл. Климента Шептицького (колишній костел св. Казимира).

Роботи повністю були завершені у 2018 році. Цього року за міські кошти буде виготовлено проектно-кошторисну документацію і розпочнуться роботи з реставрації фасадів храму.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.