Американський ветеран через 75 років зустрівся зі своїм воєнним коханням. ФОТО

Журналісти допомогли учаснику висадки в Нормандії 1944 року знайти дівчину, з якою він зустрічався під час перебування у Франції 75 років тому. Вони досі кохали одне одного.

Про це повідомляє "Медуза" з посиланням на France TV.

У 1944 році американський солдат Кей Ті Роббінс був серед військ Союзників, які висадилися на узбережжі Нормандії у Франції. У м. Бріє він закохався у французьку дівчину Жаннін Ганеї. Закохані провели разом два місяці, поки частина Роббінса не була відправлена далі на фронт.

Солдат сподівався, що повернеться й забере дівчину із собою, проте після закінчення війни він повернувся до США.

 
Кей Ті Роббінс
Fred Tanneau / AFP / Scanpix / LETA

Від тих подій минуло 75 років. Обоє встигли завести сім’ї та овдовіти. Проте не забували про своє перше кохання. Усі ці роки Роббінс зберігав чорно-білу світлину француженки.

Саме це фото ветеран показав журналістам під час відзначення 75-річчя операції "Оверлорд" у Франції цього року. Роббінс розповів, що хотів би ще раз відвідати містечко, звідки родом його французька любов, і поспілкуватися з її родичами. Колишній вояк думав, що жінка вже померла.

Однак журналістам удалося розшукати дівчину з фотографії та влаштувати зустріч із Роббінсом. Зараз Жанін 92 роки, і вона живе в домі престарілих за 40 км від місця, де вони познайомилися..

 
Возз'єднання через 75 років
Twitter life colors

Жаннін і Кей пізнали одне одного, обійнялися й поцілувалися.

"Я завжди кохав тебе, ти весь цей час була в моєму серці", — зізнався Роббінс. Англійську мову Жаннін знає погано, проте вона зрозуміла все до останнього слова: "Він сказав, що кохає мене".

Вони провели кілька годин разом, після чого американський ветеран поїхав на урочистості в Нормандію, пообіцявши повернутися.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.