Парламентська комісія Латвії схвалила заборону публічного носіння форми СРСР і Третього Райху

Сьогодні, 12 червня, комісія Сейму Латвії з прав людини та суспільних справ у третьому читанні схвалили поправки до законодавства, які забороняють носити уніформу армій тоталітарних режимів на громадських заходах. Зокрема, зоборона поширюється на однострої Червоної армії.

До переліку забороненого одягу потрапили як форма червоноармійців, так і НКВД та інших силових органів СРСР і їхні аналоги в Третьому Райху, повідомляє Delfi.

Забороняється під час процесій, пікетів, збороів використовувати й «елементи цього одягу, візуальний зміст яких (аксесуари, знаки розрізнення, кокарди, погони, спорядження) дозволяють безумовно ідентифікувати вказані збройні сили чи репресивні органи».

Якщо червона зірка поєднується зі серпом і молотом, то теж підпадає під заборону. Порушення заборони каратиметься штрафом до 700 євро для фізичних осіб і до 7100 для юридичних.

Попереднє читання законопроекту в Сеймі відбувалося у квітні цього року.

Нагадаємо, у травні цього року Сейм Латвії визнав депортацію кримських татар геноцидом

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.