Парламентська комісія Латвії схвалила заборону публічного носіння форми СРСР і Третього Райху

Сьогодні, 12 червня, комісія Сейму Латвії з прав людини та суспільних справ у третьому читанні схвалили поправки до законодавства, які забороняють носити уніформу армій тоталітарних режимів на громадських заходах. Зокрема, зоборона поширюється на однострої Червоної армії.

До переліку забороненого одягу потрапили як форма червоноармійців, так і НКВД та інших силових органів СРСР і їхні аналоги в Третьому Райху, повідомляє Delfi.

Забороняється під час процесій, пікетів, збороів використовувати й «елементи цього одягу, візуальний зміст яких (аксесуари, знаки розрізнення, кокарди, погони, спорядження) дозволяють безумовно ідентифікувати вказані збройні сили чи репресивні органи».

Якщо червона зірка поєднується зі серпом і молотом, то теж підпадає під заборону. Порушення заборони каратиметься штрафом до 700 євро для фізичних осіб і до 7100 для юридичних.

Попереднє читання законопроекту в Сеймі відбувалося у квітні цього року.

Нагадаємо, у травні цього року Сейм Латвії визнав депортацію кримських татар геноцидом

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.