Спецпроект

Петицію до влади Нової Зеландії визнати Голодомор підписало майже 6 тисяч осіб

Петиція до парламенту й уряду Нової Зеландії із закликом визнати Голодомор 1932-1933 років актом геноциду українського народу вже набрала 5876 підписів.

Процес проходження петиції відслідковується на сайті новозеландського парламенту, повідомляє Укрінформ.

"Палата представників закликає уряд визнати український Голодомор 1932-33 років геноцидом та засудити будь-яку спробу заперечувати чи викривляти цю історичну подію як справжній акт геноциду", - йдеться у петиції.

Документ відкритий для підписання до 24 листопада 2019 року (залишилося 167 днів) будь-якими особами у світі, незалежно від віку та громадянства.

Далі, за процедурою, один із депутатів має представити петицію парламенту, а відповідний комітет підготувати доповідь щодо реагування.

Як повідомлялося, раніше подібна петиція про визнання Голодомору 1923-1933 років геноцидом українського народу набрала необхідні 50 тисяч голосів на сайті Бундестагу.

Голодомор 1932–1933 років – геноцид українського народу, здійснюваний тоталітарним комуністичним режимом СРСР. Загальна кількість жертв Голодомору оцінюється істориками від 4 до 7 мільйонів осіб.

15 держав-членів ООН і держава Ватикан визнають Голодомор 1932–1933 років в Україні як геноцид.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.