Добкін обіцяє ініціювати першим закон про скасування декомунізації

Голова партії «Християнські соціалісти» і Михайло Добкін на з'їзді «Опозиційного блоку» заявив, що хоче скасувати закони про мову, люстрацію й декомунізацію.

Про це він заявив на форумі об'єднаних опозиційних сил «Довіряй справам» 10 червня, передає «Громадське».

«Нам не соромно, що першим нашим законом, внесеним до парламенту буде скасування декомунізації», – заявив він.

Добкін вважає, що закон про мову «дискримінує половину населення України», а закон про люстрацію нібито незаслужено позбавив роботи багатьох людей.

Форум об'єднаних опозиційних сил «Довіряй справам» відбувся в Києві з ініціативи партії «Опозиційний блок».

Читайте також:

Декомунізацію скасувати неможливо. Тому що вона відбулася

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.