У Чорткові реставрують годинникову вежу початку ХХ століття

Годинникову вежу Старої ратуші міста Чорткова, що на Тернопільщині, цьогоріч планують відреставрувати. Очікується, що вежа стане туристичним об'єктом.

Про це заявив міський голова Чорткова Володимир Шматько, повідомляє Укрінформ із посиланням на Zruchno.Travel

«Маємо намір цього року зробити повну реконструкцію нашої годинникової вежі – орієнтовно це 1,3 мільйона гривень. Проектна документація вже на експертизі. Будемо оголошувати відкриті торги на підрядну організацію, яка проведе ремонтні роботи. Відвідання вежі стане частиною туристичних маршрутів, які ми сьогодні напрацьовуємо – вони вже на фінішній прямій», – зазначив Шматько.

Стара ратуша Чорткова із годинниковою вежею
Стара ратуша Чорткова із годинниковою вежею
andy-travel.com.ua

Стара ратуша в Чорткові зведена на початку XX століття. Принадою, яка впадає око, є її фахверкова вежа з флюгером-півником та чотирицерферблатним годинником, який виготовили в Берні, Швейцарія. Годинник має складний механізм, який досі працює.

Крім того, за словами міського голови, на цей рік місто запланувало три проекти реставрації фасадів і покрівель історичних будівель на вулиці Шевченка, які є пам’ятками архітектури місцевого значення. І ще близько 350-400 тисяч гривень з бюджету міста виділять на облаштування нічної підсвітки костелу Святого Станіслава, який зараз реставрується коштом церковної громади.

Загалом Чортків має 4 пам’ятки архітектури національного значення та 72 пам’ятки місцевого значення.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.