Шматок ампірного фасаду будинку у Львові ледь не впав на людину. ФОТО

Сьогодні, 11 червня, у центрі Львова відірвався фрагмент консолі на фасаді історичної будівлі. Уламок скульптури ледь не зачепив людину.

Фрагментом була рука скульптури атланта, який тримає балкон, разом із металевою конструкцією. Уламок упав біля кіоску з кавою за кілька сантиметрів від жінки, передає ІА "Гал-Інфо".

 

Житловий будинок, біля якого сталася подія, розташований на проспекті Свободи 1/3. Це колишній  будинок Кредитного земельного товариства у стилі ампір. Частково реконструйований архітектором Яном Шульцом. Відомо, що в 1853-1855 роках тут мешкав австрійський архікнязь Карл Людвіг.

 

Фасади прикрашені орнаментальними та фігуративними барельєфними композиціями на теми грецької міфології. На рівні другого поверху розкріповок виступають балкони, які підтримують колони доричного ордеру та консолі у вигляді атлантів.

На архітектуру будівлі повпливала віденська архітектура початку ХІХ століття. Ампірний декор його головного фасаду вважається одним із найпишніших у Львові.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.