АНОНС: Лекція "Останній ривок Галицької армії: Чортківська офензива 7-28 червня 1919 року"

11 червня Український інститут національної пам'яті запрошує на лекцію «Останній ривок Галицької армії: Чортківська офензива 7-28 червня 1919 року», що відбудеться в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану.

Цього дня 100 років тому, 7 червня 1919 року, розпочалася найуспішніша наступальна операція Галицької армії – відома як «Чортківська офензива».

 

Протягом 7-28 червня 1919-го 25 тисяч бійців Галицької армії всій лінії фронту відкинули більш ніж 40-тисячну польську армію. Було звільнено Чортків (8 червня), Тернопіль (15 червня), взято ключовий пункт оборони поляків Бережани (21 червня), УГА вийшла на лінію Броди – Перемишляни – Букачівці.

Нестача зброї і боєприпасів не дозволили розвинути чи закріпити успіх. 28 червня польська армія перейшла в наступ і зламала український фронт біля Янчина. 16 липня УГА відступила на територію Наддніпрянської України, що стало завершенням польсько-української війни.

Про одну з найбільш значних військових операцій Галицької армії під час польсько-української війни 1918-1919 років розповість історик, реконструктор, кандидат історичних наук Артем Папакін.

11 червня, вівторок, 18.30

Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (Київ, майдан Незалежності, 2)

Організатори: Український інститут національної пам'яті та Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану.

Вхід вільний за умови реєстрації за посиланнямhttp://bit.ly/2EWHDrg

Кількість місць обмежена. 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.