У Флоренції встановлять памятник Шевченку

Муніципалітет Флоренції на своєму засіданні схвалив рішення про встановлення в італійському місті пам’ятника українському поету, художнику, борцю за свободу українського народу Тарасу Шевченку.

Про це йдеться у повідомленні на сайті Київської міської ради.

Віталій Кличко під час робочого візиту до Флоренції на зустрічі з мером міста Даріо Нарделлою
Віталій Кличко під час робочого візиту до Флоренції на зустрічі з мером міста Даріо Нарделлою

Так, у рішенні зазначається, що «ця мистецька робота збагатить культурну та мистецьку спадщину муніципалітету».

Монумент буде встановлено в центрі міста неподалік від всесвітньовідомого флорентійського кафедрального собору Santa Maria del Fiore, на площі перед однією з найбільших бібліотек міста Biblioteca delle Oblate.

Автором монументу є відомий український скульптор Олег Пінчук. Пам’ятник є подарунком Флоренції від міста Києва і виготовлений за ініціативою мера Києва Віталія Кличка та за рахунок українських меценатів.

Нагадуємо, що 21-22 квітня 2016 року Віталій Кличко під час робочого візиту до Флоренції на зустрічі з мером міста Даріо Нарделлою обговорив можливість встановлення у Флоренції пам’ятника Тарасу Шевченку.

До цього, у 2015 році, спільними зусиллями Київської міської влади, Посольства Італії в Україні та міжпарламентської групи дружби України та Італії в столиці України на Володимирській гірці відкрили пам’ятник італійському поету, що народився у Флоренції, Данте Аліг’єрі.

Пам’ятник Данте – спільний твір італійського скульптора Лучано Массарі і українського архітектора Леоніда Малого. Монумент був подарунком Флоренції Києву.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.