Музей Української революції 1917-1921 рр. закрито

Експонати Музею Української революції 1917-1921 рр. опинились без охорони та контролю. В будівлі відключено світло. Працівників не пускає охорона

Музей Української революції 1917-1921 рр., що розташований в одній із кімнат Київського міського будинку вчителя, може бути ліквідований.

Історичну будівлю, у якій впродовж 1917-1918 рр. розміщувалася Українська Центральна Рада, закрито на ремонт.

Однак, Музей Української революції 1917-1921 рр. продовжував працювати. Там проводились заходи. Приходили відвідувачі.

30 травня 2019 р. о 12 год. 45 хв. було знеструмлено експозиційну залу Музею. Зробив це технічний персонал Будинку вчителя без жодного попередження та пред’явлення будь-яких документів,

Експозиція Музею Української революції 1917-1921 рр.
Експозиція Музею Української революції 1917-1921 рр.

Експонати Музею, серед яких оригінали видруків Універсалів Української Центральної Ради, особисті речі та документи, пов’язані із життям М.Грушевського, Є. Чикаленка, С.Петлюри, Є. Коновальця, колекції мап України та одностроїв українських вояків доби УНР, Української держави та ЗУНР, унікальна фалеристика, рідкісні грошові банкноти часів визвольних змагань опинились під загрозою викрадення чи знищення.

Частина експонатів перенесена в фонди Національного музею історії України, але доля Музею української революції лишається невизначеною.

А вчора працівників музею не допустили на робочі місця. Директорові музею Олександру Кучеруку довелось викликати поліцію, щоби потрапити на робоче місце.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.