Польща та Ізраїль висловили протест через відкриття пам’ятника Шухевичу

Посли Польщі та Ізраїлю в Україні опротестували відкриття нового пам’ятника головнокомандувачу УПА Роману Шухевичу в Івано-Франківську.

Лист із протестом до міського голови Івано-Франківська Руслана Марцінківа опублікувало Twitter посольства Польщі в Україні - повідомляє The Бабель.

 

«Посол Польщі Бартош Ціхоцький і посол Ізраїлю Джоел Ліон написали листа міському голові Івано-Франківська, висловлюючи протест проти відкриття нового пам'ятника Роману Шухевичу.

Посли нагадують, що люди, які вижили після масових вбивств, у яких Шухевич відіграв вирішальну роль, досі живуть в Україні, Польщі та Ізраїлі», — йдеться в повідомленні.

Мова йде про відкриття пам'ятника, яке відбулося на День Героїв 23 травня в Івано-Франківську.

 
Фото: kurs.if.ua

«Цим листом ми висловлюємо протест у зв’язку з вашим рішенням і хочемо нагадати дітям Івано-Франківська, їхнім батьками, бабусям та дідусям, що Роман Шухевич несе особисту відповідальність за те, що забрав життя тисяч їм подібних — кулями, пожежами, зґвалтуваннями, тортурами та іншими звірячими методами — лише тому, що вони молилися Богу польською чи івритом», — йдеться в листі послів.

Водночас, це звернення дипломатів прокоментував на своїй сторінці у Facebook голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович:

«Між Польщею та Ізраїлем тривають жорсткі дискусії про минуле. Але в Україні посли обох країн, ніби, знайшли спільну мову. Хоча правильніше буде сказати «общій язик», і звісно, він «русскій».

Листа до мера Івано-Франківська написано англійською, але суть його - російська. Адже зміст – повторення тез російської пропаганди проти українського визвольного руху.» - написав Голова УІНП.

Довідково. Роман Шухевич (1907–1950) народився у Львові в родині українських інтелігентів. У дитинстві й юнацтві Роман активно займався спортом. Був членом Пласту, переможцем багатьох спортивних змагань. Громадську діяльність поєднував із навчанням, навчався в трьох вищих закладах, в.т.ч. консерваторії.

1923 року Роман вступив в УВО, а 1929-го – в ОУН. Протягом 1930–1934 років очолював бойову референтуру Крайової екзекутиви ОУН, яка здійснила кілька гучних бойових актів. Заарештовувася польською поліцією. Після ув’язнення зміг проявити себе як бізнесмен, мав рекламну фірму.

1939 року став на захист Карпатської України. 30 червня 1941-го на чолі “Нахтігалю” ввійшов до Львова. Став заступником міністра військових справ у новоствореному Уряді.

У грудні 1943 року він став Головним командиром УПА. У липні 1944 року очолив Генеральний секретаріат УГВР.

5 березня 1950 року в селі Білогорща біля Львова в останньому бою генерал-хорунжий Роман Шухевич загинув.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.