АНОНС: Лекція-презентація: "Козаки - вогнепальна піхота"

Історія повна міфів та вигадок. Шабля, шапка з довгим шликом, шаровари, кінь, бойовий гопак...

Таку лекцію анонсує Національний музей історії України.

 

Чому цей образ козака є поширеним і водночас неправдивим? Що спільного між запорожцями та французькими мушкетерами? Як розвивалася військова справа в Європі протягом століть? Чи допомагав диявол Бертольду Шварцу створювати порох?

Як перемогти іспанську терцію? За що козаки мають дякувати Леонардо да Вінчі? Як насправді виглядало дипломатичне листування козаків? Скільки характерників необхідно для перемоги?

Ці та інші питання, про які ви навіть не замислювалися, можна буде ообговорити з Віталієм Павленком – реконструктором запорожців часів гетьмана Сагайдачного, популяризатором історії і руйнівником брехливих міфів про козацтво.

Захід відбудеться в рамках "Днів воєнно-історичної реконструкції", ініційованих громадським проектом "LikБез. Історичний фронт" у Національному музеї історії України.

Час: 1 червня, субота, 14.00

Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська 2 (4 поверх), м. Київ

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.