Архів вищих органів влади підготував інтернет-виставку присвячену 140-річчю Симона Петлюри

До 140-річчя від дня народження Симона Петлюри "Головне завдання наше —зберегти незломність національно-державної волі”, таку назву має інтернет-виставка, котру підготували працівники Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України.

Про це йдеться у повідомленні на сайті архіву.

 

«Вірність ідеї, воля, непохитність на шляху боротьби за українську державність – риси справжнього Лицаря нескореної України, Голови Директорії УНР, Головного Отамана військ УНР С. Петлюри.

Перечитування й осмислення документів С. Петлюри дають відповіді на багато питань, зокрема: хто насправді є Симон Петлюра, як берегти державність, куди направляти її вектор, як шанувати і берегти армію, що таке віра для українців, для чого просвітницька діяльність?

Серед великої кількості архівних документів, більшість з яких за радянських часів були закриті від людей, рефреном для цієї виставки було обрано Звернення Голови Директорії і Головного Отамана військ Української Народної Республіки до Ради Республіки. Дороговкази Симона Петлюри не втрачають своєї актуальності» - йдеться у повідомленні архівістів.

Серед опублікованих матеріалів також є кілька світлин. Особливо цікавою є – «Єврейська делегація з Торою вітає Головного Отамана військ УНР С. Петлюру після його повернення з Галичини з Українською Галицькою армією. Фотокартка. Липень 1919 р.»

Із всією колекцією можна ознайомитись за посиланням.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.