На Алеї Героїв Небесної Сотні проводиться слідчий експеримент

На Алеї Героїв Небесної Сотні в центрі Києва працюють балісти. Триває слідчий експеримент у справі загибелі майданівця Олександра Плеханова.

Про це повідомляє Музей Революції Гідності у «Фейсбуці».

«На тижні, після музейного брифінгу на алеї, зав'язалася розмова з противниками спорудження меморіалу Героїв Небесної Сотні й іншими громадськими активістами. Конструктивним наслідком спілкування стала домовленість щодо окремого епізоду слідчих дій», — ідеться в повідомленні.

Балісти вивчають, як був убитий учасник Революції Гідності Олександр Плеханов
Балісти вивчають, як був убитий учасник Революції Гідності Олександр Плеханов
Національний музей Революції Гідності

Певний час не вдавалося провести слідчий експеримент щодо загибелі учасника протестів Олександра Плеханова. За словами його матері Інни, це відбувалося через неузгодженість експертів і слідчих Генеральної прокуратури.

Заступник генерального директора з будівництва Національного музею Революції Гідності Оксана Моргун розпорядилася забезпечити умови для цього експерименту і зняти відповідну секцію паркану.

У Музеї наголошубть: «Ще з минулого року генпідрядник із будівництва напоготові, проте будівництво не розпочате саме тому, що музей сумлінно й без винятків усі рази забезпечує від себе можливість кожного нового етапу слідчих дій».

Зараз на місці працюють експерти.

Нагадуємо, 13 травня мали початися підготовчі роботи з будівництва меморіалу Героїв Небесної Сотні, проте того ж дня Музей Революції Гідності отримав листа від Генпрокуратури призупинити роботи через потребу в додаткових слідчих експериментах. Музей заявив про призупинення робіт і готовність сприяти всім слідчим діям.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.