У палаці Нерона знайшли таємну кімнату. ФОТО

Таємну кімнату – велике підземне приміщення, одзоблене розписом із зображенням справжніх і міфічних істот – знайшли археологи під час реставрації палацу римського імератора Нерона (37-68 н. е.).

Приміщення досі залишалося невідомим для науковців, хоча палац було побудовано майже 2000 років тому, повідомляє Science Alert.

Розписи зображують кентаврів (деякі з них тримають музичні інструменти), які танцюють з богом Паном, птахів та античних істот, як от гіпокампів, і воїна, озброєного луком, щитом і мечем, який бореться з леопардом. Усе це обрамлене елементами рослин і химерними фігурами.

 
Parco archeologico del Colosseo

Кімнату назвали на честь Сфінкса, чиє зображення розташовується над, імовірно, сакральним каменем байтилом.

«Кімнату Сфінкса» виявили майже випадково під час реставрації палацу під назвою «Золотий будинок» (Domus Aurea). Його звели в 64 році н. е. після Великої пожежі Рима. Палац був розкішною будівлею на 400 кімнат, яка розкинулася на 300 акрів (121 гектар) на пагорбах Палатині, Есквіліні, Оппійському і Целію.

Для наступників Нерона показний палац був радше тягарем, оскільки за життя жорстокий імператор зажив недоброї слави і довів народ до повстання. Тож наступні правителі Римської держави доклали серйозних зусиль, щоб стерти сліди Domus Aurea. Одні частини палацу забудували – найвідомішою новобудовою став Колізей. Інші заповнювали брудом.

Сфінкс
Сфінкс
Parco archeologico del Colosseo

Розкопки та відновлення палацу були частиною чинного проекту археологічного парку Колізею (Parco archeologico del Colosseo). Раніше цього року вперше відкрили для відвідувачів секцію, що на пагорбі Палатин.

Археологи знайшли «кімнату Сфінкса», коли працювали в суміжній кімнаті секції палацу на Оппійському пагорбі. Вони якраз змонтували риштовання, ввімкнули освітлення для роботи, і промені освітили щілину в кутку кімнати, крізь яку «проглядалося все напівцилідричне склепіння кімнати, цілком розписаної фресками», як це офіційно повідомив археологічний парк Колізей.

Кентавр (зліва) і Пан (справа)
Кентавр (зліва) і Пан (справа)
Parco archeologico del Colosseo

Більша частина кімнати досі заповнена грязюкою, яка покриває стіни та частини розспису. Однак планів проводити розкопки в таємній кімнаті немає, оскільки вилучення бруду може дестабілізувати цілий комплекс споруди.

«У темряві впродовж майже двадцяти століть кімната Сфінкса… розповідає нам про атмосферу років правління Нерона», – сказала директор парку Альфонсіна Руссо.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.