АНОНС: 75 роковини Сюргюн - геноциду кримськотатарського народу

18 травня в Києві проведуть низку меморіальних заходів, присвячених пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу - 75-х роковин депортації.

О 14.00 на базі Національного комплексу "Експоцентр України" (ВДНГ) відбудеться відкриття мистецького проекту "Вкрадений Крим. Історія депортації".

Ідея проекту: масштабувати знання про геноцид кримців, перетворивши їх у ескізи та форми мистецтва.

Мета проекту: показати емоції та суть трагічних подій, які повторюються зі століття у століття; нагадати, що непокаране і не засуджене зло зростає та нападає знову.

Серія арт-інсталяцій експонуватиметься щодня з 11.00 до 22.00 до 27 травня.

О 15.00 відкриється вечір-реквієм за участі державних посадових осіб, дипломатів, політиків.

Вхід на обидва заходи здійснюватиметься за списками. Для участі в офіційних заходах необхідно заповнити форму для реєстрацї та включення в список.

Прохання прибути на місце проведення заходів (проспект А. Глушкова, 1, Перший павільйон) заздалегідь та мати при собі паспорт або інший документ, що посвідчує особу.  Із 17.00 - вхід вільний.

 

О 16.30 з площі перед головним входом до НК "Експоцентр України" (ВДНГ) до майдану Незалежності стартує автопробіг Автомобільний марш.

О 18.00 на майдані Незалежності відбуватиметься жалобний мітинг пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

О 22.00 на базі Національного комплексу "Експоцентр України" демонструватиметься тематична відеопроекція 3D-mapping.

Акредитація ЗМІ проводиться до 18.00 17 травня за електронною адресою: accreditation@mip.gov.ua та за телефоном (044) 200 41 23.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.