У Броварській школі в День пам'яті та примирення на дітях були пілотки з червоними зірками

8 травня під час лекції в Броварах, що на Київщині, другокласники мали на головах пілотки з червоними зірками. А в руках дітей та на стенді можна було побачити літературу із забороненою комуністичною символікою.

Як пише "Україна молода" з посиланням на місцеве видання "Трибуна Бровари", лекцію вів краєзнавець та письменник Володимир Дем'яненко.

Лекцію проводив краєзнавець та письменник Володимир Дем'яненко
Лекцію проводив краєзнавець та письменник Володимир Дем'яненко

На лекції, яку проводили в місцевій бібліотеці для дорослих, йшлося про боротьбу з нацизмом.

Слухачами були другокласники навчально-виховного комплексу. Майже всі з них були вдягнені в пілотки Червоної армії періоду Другої світової війни.

Замість автентичного значка, на головних уборах прикріпили червоні зірки із тканини. Частина дітей мали при собі символ вшанування пам’яті - червоний мак. Окремі дітлахи були вбрані у вишиванки.

 

Як зазначає видання, Володимир Дем’яненко розповідав про подвиги та цікаві випадки під час боротьби Червоної армії проти нацистів. Свої розповіді він ілюстрував фотографіями.

У дітей в руках, а також на тематичному стенді посеред зали, можна було помітити книжки, на обкладинках яких зображені заборонені серп і молот, а також елементи так само заборонених георгіївських (гвардійських) стрічок.

Відділ культури Броварської міської ради прозвітував про лекцію на «Фейсбуці». Але допис викликав хвилю обурення в коментарях, тож його видалили.

 

Керівник відділу Катерина Мелікова зазначила, що допис зник саме через суспільний резонанс, а не через визнання помилки.

Зі слів очільниці відомства, книжки були випущені до ухвалення декомунізаційного закону, тож під заборону не потрапляють. Водночас чиєю ідеєю було вдягти на дітей пілотки, вона не знає.

Директор Навчально-виховного комплексу (8-ї школи) Андрій Холодний підтвердив, що лекцію Володимира Дем’яненка відвідували учні двох других класів НВК. Однак про інцидент із пілотками та символікою, як запевняє педагог, він не в курсі.

Згідно із законом про засудження комуністичного і нацистського тоталітарних режимів, заборона не поширюється на книжки, видані до ухвалення закону
Згідно із законом про засудження комуністичного і нацистського тоталітарних режимів, заборона не поширюється на книжки, видані до ухвалення закону

Юрист Українського інституту національної пам’яті Сергій Рябенко розповів, що відповідно до закону про засудження тоталітарних режимів, заборона на використання зображення комуністичної символіки та георгіївських (гвардійських) стрічок не поширюється на бібліотечні фонди.

Однак у цьому випадку, ймовірно, йдеться про навмисне публічне демонстрування обкладинок книжок у потрібному контексті, що може підпадати під заборону.

Він також зауважив, що ця символіка на радянських орденах не заборонена, але лише на їхніх оригіналах, а не підробках, муляжах і зображеннях будь-де.

Як повідомлялося, 63% міського населення України підтримують рішення про визнання квітки червоного маку за офіційний символ пам’яті за полеглими у Другій світовій війні в Україні.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.