У Броварській школі в День пам'яті та примирення на дітях були пілотки з червоними зірками

8 травня під час лекції в Броварах, що на Київщині, другокласники мали на головах пілотки з червоними зірками. А в руках дітей та на стенді можна було побачити літературу із забороненою комуністичною символікою.

Як пише "Україна молода" з посиланням на місцеве видання "Трибуна Бровари", лекцію вів краєзнавець та письменник Володимир Дем'яненко.

Лекцію проводив краєзнавець та письменник Володимир Дем'яненко
Лекцію проводив краєзнавець та письменник Володимир Дем'яненко

На лекції, яку проводили в місцевій бібліотеці для дорослих, йшлося про боротьбу з нацизмом.

Слухачами були другокласники навчально-виховного комплексу. Майже всі з них були вдягнені в пілотки Червоної армії періоду Другої світової війни.

Замість автентичного значка, на головних уборах прикріпили червоні зірки із тканини. Частина дітей мали при собі символ вшанування пам’яті - червоний мак. Окремі дітлахи були вбрані у вишиванки.

 

Як зазначає видання, Володимир Дем’яненко розповідав про подвиги та цікаві випадки під час боротьби Червоної армії проти нацистів. Свої розповіді він ілюстрував фотографіями.

У дітей в руках, а також на тематичному стенді посеред зали, можна було помітити книжки, на обкладинках яких зображені заборонені серп і молот, а також елементи так само заборонених георгіївських (гвардійських) стрічок.

Відділ культури Броварської міської ради прозвітував про лекцію на «Фейсбуці». Але допис викликав хвилю обурення в коментарях, тож його видалили.

 

Керівник відділу Катерина Мелікова зазначила, що допис зник саме через суспільний резонанс, а не через визнання помилки.

Зі слів очільниці відомства, книжки були випущені до ухвалення декомунізаційного закону, тож під заборону не потрапляють. Водночас чиєю ідеєю було вдягти на дітей пілотки, вона не знає.

Директор Навчально-виховного комплексу (8-ї школи) Андрій Холодний підтвердив, що лекцію Володимира Дем’яненка відвідували учні двох других класів НВК. Однак про інцидент із пілотками та символікою, як запевняє педагог, він не в курсі.

Згідно із законом про засудження комуністичного і нацистського тоталітарних режимів, заборона не поширюється на книжки, видані до ухвалення закону
Згідно із законом про засудження комуністичного і нацистського тоталітарних режимів, заборона не поширюється на книжки, видані до ухвалення закону

Юрист Українського інституту національної пам’яті Сергій Рябенко розповів, що відповідно до закону про засудження тоталітарних режимів, заборона на використання зображення комуністичної символіки та георгіївських (гвардійських) стрічок не поширюється на бібліотечні фонди.

Однак у цьому випадку, ймовірно, йдеться про навмисне публічне демонстрування обкладинок книжок у потрібному контексті, що може підпадати під заборону.

Він також зауважив, що ця символіка на радянських орденах не заборонена, але лише на їхніх оригіналах, а не підробках, муляжах і зображеннях будь-де.

Як повідомлялося, 63% міського населення України підтримують рішення про визнання квітки червоного маку за офіційний символ пам’яті за полеглими у Другій світовій війні в Україні.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.